Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Роль гідросфери у формуванні

Слід зауважити, що проблема надходження мінеральних мас у ландшафтну сферу у такий спосіб досить давно обговорюється у літературі і найбільш часто вона згадується у зв’язку з проблемою походження лесів /1, 2??/, але дуже рідко вона визнається як глобальний ландшафтоутворюючий фактор. Великого значення його ролі у формування ландшафтів аридних та напіваридних зон приділяв А.І. Перельман / 5??/. Але, це явище не ставилося в розряд геосистеми, яка закономірно виникає та функціонує в умовах ландшафтної сфери, де неодмінно є присутніми атмосферні опади, вивітрювання, капілярний підйом, випаровування та кристалізація (седиментація).

Не дивлячись більш ніж вікову історію вивчення, до сьогоднішнього дня залишається не з’ясованою не тільки проблема походження лесів, але й принципи їх визначення. Значний внесок в її розпрацювання, також зробили і українські вчені, такі як П.А.Тутківський, Б.І.Лічков, І.Г. Підоплічко, І.Л.Соколовський та інші.

Лес та лесоподібні відклади мають значне поширення серед поверхневих відкладів. Євразії та Америці вони займають площу близько 13 млн. км2. Середня їх потужність складає близь 10 м, а загальній об’єм – близько 130000 км3 /Криг/. Значне розповсюдження він отримав також в межах України. У найбільш загальному вигляді опис лесу є наступним - алеврит, світло-жовтого забарвлення з загальною пористістю 40-55%, з видимими неозброєним оком каналами, вапнистий, більш-менш агрегатний, схильний до обвалювання вертикальними глибами, та утворення вертикальних стінок; залягає плащоподібно (у тому числі на найвищих точках вододілів), звичайно потужність не перевищую декілька метрів; розподіляється на такі фракції: 0,01-0,05 мм (пилувата) – 30-55%; дрібніше від 0,05 мм (глиниста) – 5-30%, більше від 0,25мм – не більше 5%; по мінералогічному складу розподіляється: кварц та силікати 27-90%, глинозем – 4-20%, вуглекислого кальцію – 6% та більше. До загальних рис слід також віднести: однорідність, відсутність прошаркуватості, перемежовування з похованими грунтами, наявність значної кількості включень, новоутворень, слідів землериїв та їх решток.

Базуючись на передумові, що формування лесів відбувається, як в результаті еолової акумуляції, спробуємо проаналізувати наявні фактичні дані, які широко представлені в літературі, присвяченій вивченню лесу.

У якості сучасних гіпотез лесоутворення, що мають своїх прихильників і знаходять підтримку в науковій літературі, варто назвати водно-льодовикову, еолову, делювиально-пролювиальну та грунтово-елювіальну гіпотези.

Водно-льодовикова гіпотеза, як уже підкреслювалося, була розроблена П. А. Кропоткіним (1876) та В. В. Докучаєвим (1892 а, 18926). У основі її лежать уявлення про топлення материкового льоду і виникнення внаслідок цього маси блукаючих потоків і розливів, що перемивали власне льодовикові утворення, та відносили відмучений мілкозем із льодовикової області та відкладали його в за межами льодовика у виді лесового покрову, що вже на місці зазнав деяких диагенетических змін.

Еолова гіпотеза виникнула при вивченні лесу Китаю. Ф. Рихтгофен /??/ припускав можливість накопичення у внутрішніх западинах Центральної Азії еолового лесу місцевого походження в комбінації зі змивом мілкозему з бортів западин. На противагу цьому В. А. Обручєв (1895??) доказував, що внутрішні западини позбавлені лесового покрову, а китайський екзотичний лес виник у результаті масового пилоутворепння у всій центральноазіатській зоні пустель і виносу пилу вітром далеко за їхні межі. П. А. Тутковский (1899??) поширив еолову гіпотезу на територію Руської рівнини і зв'язав процес лесоутворення з материковим зледенінням.

Делювіальна гіпотеза по відношенню до Руської рівнини більше усього зв'язується з іменами П. Я. Армашевского (1881 ??) і А. П. Павлова (1888??), пролювиальная гіпотеза була розроблена А. П. Павловым (1903) для умов Середньої Азії. П. А. Армашевский свої уявлення розвивав на прикладі чернігівського лесу. А. П. Павлов спостерігав на Поволжі процес денудації крейдових піднесеностей і поступове перетворення на їхніх схилах крейдового детрита в лесовий мілкозем. Проте зазначені процеси не можуть вважатися такими, що маєть значне поширення, тому що леси мають екзотичний кварцовий склад і, як тепер доведено, не пов'язані зі складом місцевих і підстильних порід (Рябченков, 1960).

Грунтово-елювіальна гіпотеза лесоутворення, запропонована Л. С. Бергом (1916??), не одержала серед геологів, грунтознавців широкого визнання, тому що, з одного боку, не спостерігається поступових переходів лесового мілкозему в незв’язані з ним генетично підстильні породи, як того потребує гіпотеза, а, з іншого боку, лес не може прийматися за грунт, до чого теж зрештою призводила ця гіпотеза. У грунтово-елювіальній гіпотезі заслуговує на увагу загальна ідея про зміну водно-льодовикових мілкоземів у процесі “облесувування”, тобто після їхній відкладення. Але при цьому необхідно відзначити, що “облесувування” не може призвести тільки до процесу агрегатування часток мілкозему, як це передбачає теорія Л. С. Берга (1927, 1929??).

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Інші цікаві матеріали

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району
Природні продуктивні сили - це природні об'єкти і явища, які використовуються або можуть використовуватись для прямого і непрямого споживання, відтворення трудових ресурсів, підтримання умов існування людства і підвищен ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці, пенсійне забезпечення)
Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян, зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8]. Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки кадрів та підвищення ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено