Рослинність
Розвиток рослинності відбувається під впливом досить складного комплексу зовнішнього середовища, який і обумовлює її характер у вигляді рослинних угрупувань.
Коротко зупинилось на характеристиці рослинності району історії її формування та еволюції.
За М.Г. Поповим Карпати відносяться до Центральноєвропейської геоботанічної провінції. В пліоцені ця провінція була субтропічною. В кінці пліоцену степові форми замінили древньосередземноморські, а субтропічний ліс був замінений буковим прибореальним.
Материкове зледеніння, що наступило потім, привело, в період максимального його розвитку до відступу степу приборе-ального лісу в захищені долини Карпат головним чином на їх південні схили, до широкого розповсюдження в цих горах рослинності тайги, яка прийшла з півночі Скандинавії та Північної Англії, частково ж з Валдайської височини.
У видозміні рослинності, особливо лісів Карпат, велику роль відіграла людина.
Первісна рослинність тут значною мірою винищена, а простори, які колись були вкриті нею, тепер перетворились в орні землі, луки та інші сільськогосподарські угіддя, Територія Косівського району в геоботанічному відношенні входить до Центрально-Европейської провінції Карпатського сектору, який можна поділити на два регіони: перед гірський та гірський.
Як вже згадувалось, ліси передгірної частини /Прутсько-Черемошська височина/ Косівського району зазнали великих змін під впливом господарської діяльності людини. Найбільшої видозміни зазнали тераси долин річок, де колись були поширені вільхові та дубові ліси.
Передгір'я на загальному фоні виділяється своїми широколистяними лісами, ці ліси збереглися на менш доступних площах для землеробства, які розвиваються на дерново-підзолистих грунтах. З висотою поступово починає переважати бук і посилюється роль хвойних ялини і смереки. В склад цих лісів входять листяні та хвойні породи: бук звичайній, граб, дуб черешчатий, дуб скалистий, клен, липа та ін.
З мішаних лісів в передгір'ї найбільш поширені дубово-гробові, грабово-букові, буково-ялинові.
В підліску таких лісів зустрічаються кущі ліщини звичайної, бересклету європейського, бузини червоної, смородини, гліда, калини, шипшини.
Для цих лісів в трав'яному покриві найбільш характерні: копитень європейський, ясмінник душистий, папороть ти інші види.
Абсолютні висоти гірської частини Косівського району та достаток атмосферних опадів створюють сприятливі умови для розвитку темно-хвойних і букових лісів. У даному районі можна виділити чотири ландшафтно-рослинні вертикальні пояси, які не завжди чітко виражені.
Найширшу смугу займає пояс густих тінистих букових лісів який піднімається на висоту до 1200-1300 м над рівнем моря. Бук тут домінуюча порода. Чисті насадження його зустрічаються рідко, частіше всього це мішаний ліс буково-смерековий, ялиново-буково-смерековнй.
В підліску спостерігаємо занігтицю, папороть, плакун, проліску, вівсяницю, крокусу, вероніку, тонконіг. Добре розвинений моховий покрив, верхня границя бучин нерідко поступово переходить в смерековий пояс, особливо в Чичвинських горах, або частіше в смери-ково-ялинові ліси.
Верхнім лісовим поясом є гірська-тайга, що складається з чистих насаджень ялини. Ялинові ліси дуже густі. Підлісок надто бідний: брусниця, чорниця, занігтиця, папороть та ін. Верхня границя гірської тайги піднімається до 1500-1600 м над, рівнем моря. Тут до ялини домішується кедр і гірська сосна.
Серед букового і ялинового поясів, на плосковершинних хребтах і пологих схилах розвинені гірсько-лісні луки. Луки вторинні, тобто утворились на зрубах. За флористичним складом вони подібні. Па них ростуть злаки - червона вівсяниця, трищестинник, щучник, і багато різнотрав'я. Для ялинового пояса, крім того, характерні дзвоники, купальниця і субапьйські види - альпійська тимофіївка, гірський меум ти ін.
Вище смуги гірської тайги поширені полонини, які мають виключно важливо значення для розвитку громадського тваринництва. Влітку тут випасають худобу.
Полонини мають два рослинні пояси - субальпійський і альпійський. Рослинність першого з них складається з чагарникового криволісся /гірська сосна, зелени вільха/, низьких напівчагарників і трав. Серед напівчагарників домінує чорниця яка разом з личкою і щучником утворює густі суцільні зарослі, малопридатні для пасовищ. Вони переважають на схилах північної експозиції. Своєрідні зарослі ялівцю. Він росте у вигляді купок.
Серед трав'янистих формацій найчастіше зустрічаються мичники, які займають 60 % всієї площі полонини. Вони поширені від верхньої границі лісу /1500 м/ і піднімається до 1600-1700 м над рівнем моря, переважно на сухих схилах південної експозиції з невеликими нахилами. В нижньому поясі ростуть лісові трави: повзуча горлянка, лісова фіалка, підмаренник, червона вівсяниця, звичайна польовиця і т.д.
Інші цікаві матеріали
Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу
Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області
входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа
району -113,4 тис.км2. Специф ...
Економіка Франції
XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів.
Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній
та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За истекшее столетие ...
Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального
розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних
можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного
населення, депопуляція - свідчать про ...