Реєстрація прав на землю
Земельна реєстрація має юридичний характер і засвідчує право власника землі (землекористувача, орендаря) на надану йому земельну ділянку, що закріплюється державними актами на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорами на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Як показує світовий досвід, реєстрація прав на землю посідає одне з головних місць у складанні та веденні державного земельного кадастру. Без наявності вірогідної інформації про правовий стан земель неможливо забезпечити практичну реалізацію основних заходів земельної реформи, бо реєстрація всього розмаїття прав на земельні ділянки - власності, користування, розпорядження тощо - виступає запорукою захисту майнових прав власників землі, в тому числі держави, і землекористувачів; узгодження суспільних інтересів та інтересів окремих юридичних і фізичних осіб.
У західних країнах існує кілька основних умов для такої реєстраційної системи:
- одиницею земельної реєстрації має бути ділянка землі, яка перебуває у приватній власності, і вона повинна бути чітко окреслена (краще на карті);
- при певній реєстрації усі права, що реєструються, а також інтереси ІДО-до кожної ділянки заносяться до кадастру (за допомогою земельного арбітражу);
- надалі кадастр підтримується на рівні, який відповідає сучасним вимогам, і в ньому постійно відображається стан прав та інтересів у даний момент; право на власність залежить від акта реєстрації і не вимагає ніяких інших документів або судових розпоряджень.
Проте в Західній Європі і у США більшість існуючих систем реєстрації • земної не відповідає усім вищезазначеним вимогам. У цих країнах держава видає закони і створює органи для виявлення реєстрації Інтересів приватної власності на землю. Відомий як система законів і органів кадастру або надання права власності на землю та його реєстрація (наприклад, система Торенса, індекс "дарувальник - одержувач" та ін.) цей систематичний підхід дозволяє реєструвати первинні інтереси власності на землю та вести подальший запис усіх переходів власності шляхом продажу, за заповітом або в інший спосіб, а також відображати інтереси поручительства (право утримання майна до сплати боргу, закладні зобов'язання), і обмежені інтереси (сервітут, договірні зобов'язання).
Страхування права власності відіграє головну роль у забезпеченні захисту цього права в системі реєстрації землі, яка не відповідає усім вищезазначеним вимогам, або як тимчасовий захід.
У США в більшості штатів існують компанії, які спеціалізуються на страхуванні права власності і забезпечують такі гарантії. Часто ці компанії мають детальніші облікові документи, ніж відповідні державні установи.
Для купівлі-продажу передача прав на власність звичайно виконується підписанням законного контракту між сторонами і відповідних документів акту передачі, в тому числі гарантій (акта) законності права на власність і якості цієї власності. Передача прав на земельну власність реєструється в кадастрі. В ідеальних умовах, наведених далі, реєстрація передачі в кадастрі достатня сама по собі, навіть без відповідного акта або інших документів, необхідних для підтвердження угоди.
Органи, що відповідають за затвердження передачі прав на земельну власність, в тому числі органи контролю за використанням землі і можливими порушеннями, у різних країнах мають свої відмінності. У федеральній системі США контроль в основному здійснюється місцевими органами, створеними згідно із законодавством штату. У Великобританії, з її централізованою системою, органи контролю за використанням землі створюються на єдиній державній основі.
Із земельної реєстрації в нашій країні починалася націоналізація землі у 20-30-х роках XX ст. Тим більше - з неї тепер має початися здійснення переходу до ринкових відносин.
Дані земельної реєстрації мають включати відомості про земельну ділянку, її власника (користувача), підставу на право власності на землю (користування землею) і відображатись у книгах реєстрації державних актів та договорів на право користування землею, у реєстрі земельних ділянок, паспортах таолікових картках земельних ділянок і кадастрових картах та планах.
На основі земельної реєстрації формуються аналітичні та графічні дані земельного кадастру населеного пункту.
Таким чином, земельна реєстрація забезпечується веденням та збереженням записів (у тому числі з використанням комп'ютерної техніки) про окремі земельні ділянки, їхніх власників та користувачів, із зазначенням підстави прав на використання цих ділянок.
Усвідомлюючи важливість земельно-реєстраційних заходів, реформування земельних відносин у населених пунктах, як і в країні в цілому, відповідні органи розпочали роботи щодо інвентаризації земель та юридичного закріплення прав на земельні ділянки державними актами та договорами, відповідно до нового Земельного кодексу України.
Інші цікаві матеріали
Паливно-енергетичний комплекс України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з
рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення
енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех ...
Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і
Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця –
Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна
держава. Туреччи ...
Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу
Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області
входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа
району -113,4 тис.км2. Специф ...