Реєстрація прав на землю

Земельна реєстрація має юридичний характер і засвідчує право власника землі (землекористувача, орендаря) на надану йому земельну ділянку, що за­кріплюється державними актами на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорами на право тим­часового користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Як показує світовий досвід, реєстрація прав на землю посідає одне з го­ловних місць у складанні та веденні державного земельного кадастру. Без наявності вірогідної інформації про правовий стан земель неможливо забез­печити практичну реалізацію основних заходів земельної реформи, бо реєст­рація всього розмаїття прав на земельні ділянки - власності, користування, розпорядження тощо - виступає запорукою захисту майнових прав власників землі, в тому числі держави, і землекористувачів; узгодження суспільних ін­тересів та інтересів окремих юридичних і фізичних осіб.

У західних країнах існує кілька основних умов для такої реєстраційної системи:

- одиницею земельної реєстрації має бути ділянка землі, яка перебуває у приватній власності, і вона повинна бути чітко окреслена (краще на карті);

- при певній реєстрації усі права, що реєструються, а також інтереси ІДО-до кожної ділянки заносяться до кадастру (за допомогою земельного арбіт­ражу);

- надалі кадастр підтримується на рівні, який відповідає сучасним вимо­гам, і в ньому постійно відображається стан прав та інтересів у даний мо­мент; право на власність залежить від акта реєстрації і не вимагає ніяких інших документів або судових розпоряджень.

Проте в Західній Європі і у США більшість існуючих систем реєстрації • земної не відповідає усім вищезазначеним вимогам. У цих країнах держава видає закони і створює органи для виявлення реєстрації Інтересів приватної власності на землю. Відомий як система законів і органів кадастру або надання права власності на землю та його реєстрація (наприклад, система Торенса, індекс "дарувальник - одержувач" та ін.) цей систематичний підхід дозволяє реєструвати первинні інтереси власності на землю та вести подальший запис усіх переходів власності шляхом продажу, за заповітом або в інший спосіб, а також відображати інтереси поручительства (право утримання майна до сплати боргу, закладні зобов'язання), і обмежені інтереси (сервітут, договірні зобов'язання).

Страхування права власності відіграє головну роль у забезпеченні захис­ту цього права в системі реєстрації землі, яка не відповідає усім вищезазна­ченим вимогам, або як тимчасовий захід.

У США в більшості штатів існують компанії, які спеціалізуються на страхуванні права власності і забезпечують такі гарантії. Часто ці компанії мають детальніші облікові документи, ніж відповідні державні установи.

Для купівлі-продажу передача прав на власність звичайно виконується підписанням законного контракту між сторонами і відповідних документів акту передачі, в тому числі гарантій (акта) законності права на власність і якості цієї власності. Передача прав на земельну власність реєструється в ка­дастрі. В ідеальних умовах, наведених далі, реєстрація передачі в кадастрі достатня сама по собі, навіть без відповідного акта або інших документів, необхідних для підтвердження угоди.

Органи, що відповідають за затвердження передачі прав на земельну власність, в тому числі органи контролю за використанням землі і можли­вими порушеннями, у різних країнах мають свої відмінності. У федеральній системі США контроль в основному здійснюється місцевими органами, ство­реними згідно із законодавством штату. У Великобританії, з її централізо­ваною системою, органи контролю за використанням землі створюються на єдиній державній основі.

Із земельної реєстрації в нашій країні починалася націоналізація землі у 20-30-х роках XX ст. Тим більше - з неї тепер має початися здійснення переходу до ринкових відносин.

Дані земельної реєстрації мають включати відомості про земельну ділянку, її власника (користувача), підставу на право власності на землю (користування землею) і відображатись у книгах реєстрації державних актів та договорів на право користування землею, у реєстрі земельних ділянок, паспортах таолікових картках земельних ділянок і кадастрових картах та планах.

На основі земельної реєстрації формуються аналітичні та графічні дані земельного кадастру населеного пункту.

Таким чином, земельна реєстрація забезпечується веденням та збереженням записів (у тому числі з використанням комп'ютерної техніки) про окремі земельні ділянки, їхніх власників та користувачів, із зазначенням підстави прав на використання цих ділянок.

Усвідомлюючи важливість земельно-реєстраційних заходів, реформуван­ня земельних відносин у населених пунктах, як і в країні в цілому, відповідні органи розпочали роботи щодо інвентаризації земель та юридичного закріп­лення прав на земельні ділянки державними актами та договорами, відпо­відно до нового Земельного кодексу України.

Інші цікаві матеріали

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Термін "Земля" має багато визначень. Для економіста це ресурс для прискорення економічного розвитку, для юриста частина простору від центра землі до неба з набором різноманітних прав для визначених цілей. Для ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...

Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї ВСТУП Земля як
Земля як основний базис усіх процесів життєдіяльності суспільства в політичній, економічній, соціальній, виробничій, комунальній, екологічній та інших сферах має вартість, оцінка якої є умовою нормального функціонування ...