Реєстрація прав на землю
Реєстрація державних актів та договорів оренди - це правова частина державного земельного кадастру, їй передує юридичне оформлення і встановлення (відновлення) меж відповідними межовими знаками, визначення планового (а за необхідності - висотного) положення межових знаків, обчислення площ та їхнє узгодження, складання кадастрових планів, а також юридичне оформлення технічної документації.
Право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що засвідчує це право.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року "Про форми державних актів на право постійного користування землею", основними юридичними документами на право власності на землю або право користування землею є державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею громадян, право постійного користування землею підприємств, установ та організацій.
Право тимчасового користування землею (в тому числі й на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року за номером 197.
Державні акти про право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною радою, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її У постійне користування.
Якщо рішення про передачу (надання) земельної ділянки прийняте обласною радою або Верховною Радою України, то видача і реєстрація державних актів здійснюється районною радою.
Реєстрація державних актів здійснюється відповідно в книгах записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Договір про право часового користування землею (в тому числі на умовах оренди) реєструється в окремій книзі.
Згідно з постановою Верховної Ради "Про земельну реформу", громадяни підприємства, установи та організації, що мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу, повинні були переоформити свої права на земельні ділянки до 15 березня 1994 року. Але в переважній більшості міст цього своєчасно не було зроблено, і термін виконання даного пункту постанови було перенесено Верховною Радою до 1 січня 1998 року.
На заваді своєчасному переоформленню земельно-правових документів V населених пунктах стали відсутність у них протягом тривалого часу землевпорядних органів, невпорядкованість наявних земельно-кадастрових матеріалів: знищення переважної більшості архівних документів про надання та передачу прав на земельні ділянки за терміном давності.
Крім того, не була також врахована специфіка землекористування в межах населених пунктів, а саме:
- значна кількість земельних ділянок, яка у великих містах досягає сотень тисяч одиниць, що зумовило великий обсяг робіт з інвентаризації земель;
- динамічність процесів міського землекористування, коли постійно відбуваються передача прав на користування землею, зміни у межах і розмірах земельних ділянок, їх функціональному використанні, а належного державного контролю за використанням земель при відсутності землевпорядних органів у населених пунктах не було;
- наявність земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні двох чи більше юридичних (фізичних) осіб, що є характерною рисою землекористування в населених пунктах;
- відсутність у багатьох підприємств, установ і організацій документів на земельну ділянку як внаслідок того, що при переході права власності на будівлі і споруди не засвідчувалась передача прав на користування землею;
- значна кількість землекористувань у межах населеного пункту, що не мали встановлених в натурі меж і не були оформлені юридично, як це має місце, наприклад, в районах багатоповерхової житлової забудови, де землі відводились єдиному замовникові на житлово-цивільне та комунальне будівництво;
- фрагментарний характер топографо-геодезичних знімань території населених пунктів, їх різномасштабність і велика розбіжність у часі виконання.
Тому оформлення та видача державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, потребує здійснення цілої системи земельно-реєстраційних заходів з обліку юридичних та фізичних осіб, що мають у своєму розпорядженні земельні ділянки, встановлення юридичних підстав для реєстрацій (перереєстрації) їхніх прав на земельну ділянку, ЇЇ розмірів та характеру використання.
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
Історія земної кори проблеми, закономірності, роздуми
Історична геологія, що розшифровує умови й
закономірності розвитку земної кори та планети в цілому, є наукою, що активно
розвивається. Можливість точно датувати найрізноманітніші події минулого,
вивчати вплив космосу на ...
Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності
рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі
вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку.
«Мультиплікац ...