Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Складання планів земельних ділянок та поверхів будівель

{Підрахунок площ виконується в журналах внутрішніх обмірів. При під­рахунках потрібно користуватись величинами, взятими безпосередньо при обмірах; підрахунки виконуються з точністю до одного десяткового знака.

Підрахунок площ будівель, зведених за типовими проектами, виконуєть­ся для внутрішніх приміщень технічного, першого і типових поверхів і при­міщень зі зміненим плануванням наступних поверхів. Площі будівель, як. мають прямокутну форму, обчислюють множенням довжини на ширину площі будівель, які мають неправильну форму, обчислюють на основі від­повідних геометричних формул.

На прямокутні кімнати листи підрахунку площ не складаються, площа підраховується за планом та абрисом і виписується виконавцем на план.

Формули для підрахунку площ кімнат і окремих приміщень непрямокутної форми, а також тих, які мають велику кількість пілястрів, ніші тощо, ви­писують на полі або звороті абрису будівлі.

При складанні формул підрахунку площі непрямокутної кімнати (при­міщення) план кімнати розбивається на найпростіші геометричні фігури (прямокутники, трапеції, прямокутні трикутники тощо); відсутні на плані і абрисі розміри для складання формули визначаються з масштабу плану.

Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат без врахування площі вбудованих шаф.

Загальна площа квартирних будинків визначається як сума площ всіх житлових і підсобних приміщень квартир, включаючи площу вбудованих шаф і шлюзів - передніх при житлових кімнатах і приміщень культурно-по­бутового призначення та медичного обслуговування.

У квартирних будинках і гуртожитках площа літніх приміщень (балко­нів, лоджій, терас) у загальну площу квартир і гуртожитків не включається, а вказується в проектах окремо.

У техніко-економічних показниках проектів квартирних будинків повин­на бути наведена загальна площа будинку в цілому, що включає загальну площу квартир і площу літніх приміщень, яку визначають згідно зі знижу­вальними коефіцієнтами:

- лоджії, які розміщаються повністю в габаритах будинків, - 0,5;

- лоджії, які виходять повністю або частково за габарити будинків, те­раси і балкони з боковими екранами - 0,35;

- звичайні виносні балкони - 0,25. При цьому потрібно:

- площу приміщень вимірювати від віддалених поверхонь і перегородок;

- площу ніш висотою 1,8 м і більше включати в площу приміщень, в яких вони розташовані;

- площу підлоги під маршами всередині квартирних сходів, при висоті від підлоги до низу виступаючих конструкцій маршу 1,6м і більше, включати в площу приміщення, в якому розташовані сходи;

- площу, зайняту виступаючими конструктивними елементами і опалювальними печами, а також ту, яка знаходиться в межах дверного прорізу, в площу приміщень не включають.

Дані про площу квартир (приміщень), попередньо виписані на план, сумують стосовно будівлі в цілому і записують у відповідний розділ інвента­ризаційної форми. Одночасно підраховується і записується в цей же розділ 'лькість квартир (приміщень), кількість житлових кімнат. Закріплення тушшю даних про площі приміщень дозволяється тільки для перевірки і виправлення можливих помилок, якщо такі є.

При визначенні будівельного об'єму необхідно керуватись наступним:

- об'єм будівлі з горищним перекриттям визначається множенням його площі на висоту будівлі, причому висоту потрібно рахувати від рівня чистої підлоги першого поверху до верху засипки горищного перекриття:

- об'єм будівлі без горищного перекриття визначається множенням пло­щі вертикального поперечного перерізу будівлі на довжину. Площа верти­кального поперечного перерізу визначається за обводом зовнішньої поверхні стін, верхнім окресленням покрівлі і рівнем чистої підлоги першого поверху, а довжина будинку - вимірюванням відстані між зовнішніми поверхнями торцевих стін на рівні першого поверху вище цоколя;

- об'єм будівлі повинен вираховуватись окремо по частинах, якщо ці частини сильно відрізняються одна від одної за окресленням, конфігурацією або їх конструктивним вирішенням.

При криволінійному окресленні перекриття мансарди (мезоніну, світли­ці) потрібно приймати середню висоту; об'єм підвалу або напівпідвалу ви­значається множенням площі горизонтального перерізу будівлі на рівні пер­шого поверху вище цоколя будівлі на висоту, заміряну від рівня чистої підлоги підвалу (напівпідвалу) до рівня чистої підлоги першого поверху; прибудови одного й того ж призначення і з одного й того ж матеріалу, що й основна будівля, включаються в об'єм основної частини будівлі, прибудови які не відповідають цим вимогам, обмірюються І враховуються самостійно і в об'єм будівлі не включаються; ніші і лоджії з об'єму не виключаються; при визначенні будівельного об'єму житлових будинків і гуртожитків технічні поверхи (котельні, майстерні тощо) повинні включатись в об'єм будівлі.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Інші цікаві матеріали

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено