Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

В основу розрахунку грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення покладається нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельних ділянок відповідного функціонального призначення.

Нормативний середньорічний розрахунковий економічний ефект визначається як приріст валового внутрішнього продукту від реалізації таких негосподарських функцій: природоохоронної, оздоровчої, рекреаційної та історико-культурної.

Грошова оцінка земель Це природоохоронного, оздоровчого. рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою:

Цм=Е х Тк х Кмц х Пд; (10)

де Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земель відповідного призначення в розрахунку на 1 га (у гривнях):

Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який дорівнює 33 роки;

Кмц - коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного функціонального призначення;

Пд - площа земельної ділянки, га.

Значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведено в [27].

Коефіцієнт, який враховує місце розташування та цінність земельної ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кмц), обчислюється за формулою:

Кмц = Км х Кц х Кс,

де Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого

населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо);

Кц - коефіцієнт, який враховує цінність об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення.

Загальне значення коефіцієнта Км розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр3; КР4 значення яких, наводяться в [27]. Там же наводиться значення коефіцієнта Кц для об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. У випадку, якщо об'єкт має багатофункціональне призначення, значення коефіцієнта Кц розраховується як добуток відповідних його значень для кожної з груп земель.

7 Грошова оцінка земель водного фонду

Грошова оцінка земель водного фонду визначається на. основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об'єктів, які розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці) [27]. Грошова оцінка ділянки земель під водою Ц„ здійснюється за формулою:

Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд , (11)

де Ен - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється рівним 33 роки;

К1 - коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта:

К2 - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкта;

К3 - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта;

Пд - площа земельної ділянки, га.

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об'єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідро-електроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових та сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель та угідь, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту тощо, є часткою загальної суми усередненого (в перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними І земельними ресурсами, які були чинниками його створення.

Для водних об'єктів багатоцільового використання ця частка ефекту від земельних ресурсів встановлюється на рівні 0.33.

Нормативний середньорічний економічний ефект Ен утворений земельним чинником, визначається за формулою:

Ен =(Ен + Еп + Ет +Ерг +Евт + Ер):7 х 0,33, (12)

де Ен - розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

Інші цікаві матеріали

Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському
Фотограмметрія вивчає властивості фотозображення, методів його отримання і вимірювання, розробка приладів для вимірювання і перетворення фотознімків. Фотограмметрія особливо поширена в топографії. Переважна більшість ка ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Кліматичні фактори
Актуальність теми. Клімат - багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода, клімат залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від ...