Природні передумови

В геоструктурному відношенні територія області лежить в межах Українського кристалічного щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини.

З корисних копалин найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів. Серед них родовища гранітів (Богуславське, Синявське, Шамраївське, Чубинецьке), гнейсів, цегельно-черепичної глини (Млачівське, Обухівське, Сквирське), мергелів, будівельних і кварцових пісків (Мирчанське, Бабинецьке, Кодрянське родовища). Загалом область недостатньо забезпечена покладами основних корисних копалин.

За характером рельєфу територія області поділяється на три частини. Північна лежить у межах Поліської низовини, що являє собою заболочені моренно-зандрові та зандрові акумулятивні рівнини, розчленовані річковими долинами; південно-західна і центральна частини - в межах Придніпровської височини; східна, лівобережна - розташована на заплаві й терасах Дніпра в межах Придніпровської низовини.

Клімат Київської області помірно-континентальний, м'який з достатньою вологістю, теплим вологим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня мінус 6 °, мінус 9 °С, липня 18-20 °С. Кількість опадів в середньому не перевищує 500-600 мм у рік.

Річки належать до басейну Дніпра, що тече в межах області впродовж 246 км. Всього нараховується 177 річок довжиною понад 10 км. Головні притоки Дніпра, що проходять по території області, - Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Стугна, Рось, Трубіж, Супій. Всього в Київській області 55 водосховищ (найбільші Київське та Канівське), 2383 ставки, що використовуються для водопостачання, риборозведення, зрошування.

На півночі поширені дерново-підзолисті, лучні та болотні ґрунти. В центральній частині на лесах - чорноземи опідзолені типові, темно-сірі опідзолені лісові ґрунти; в південній чорноземи глибокі малогумусні; на лівобережжі - чорноземи типові малогумусні, лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові ґрунти. Найпоширенішими є чорноземи (50,6% орних земель області) та дерново-підзолисті (14,5%) ґрунти.

Київська область зосереджує значні площі лісів (689 тис. га). На Поліссі ростуть соснові, дубово-соснові, грабово-дубово-соснові з домішкою берези, липи, клена, осики та широколисто-грабові ліси. Через Чорнобильську катастрофу ці ліси втратили своє практичне значення. У південній частині переважають широколистяні ліси - дубово-соснові, дубові, дубово-грабові, в'язові, осикові, розповсюджені також верба, вільха, липа, клен, береза, осокір.

Інші цікаві матеріали

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...

Історія гірництва в Україні
Гірництво, яке започаткувало історію техніки й справило суттєвий вплив на становлення людського суспільства, було невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з давніх часів населяли територію України. Як свідча ...