Наземні дослідження в структурі дистанційного зондування землі

Зазначені у національних космічних програмах України наміри активно розвивати дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) актуалізують проблему його наземного забезпечення. На увагу заслуговує систематизація та узагальнення присвячених цьому питанню відомостей, що містяться в різних літературних джерелах. Це дасть змогу осягнути напрацьоване та окреслити перспективи.

Складовими наземного сегмента ДЗЗ є програмно-технічні засоби тематичного опрацювання одержаної інформації та інфраструктура для калібрування даних ДЗЗ і розробки методики їхнього використання з урахуванням специфіки регіонів [2, 12]. Цей блок забезпечує міжгалузеве опрацювання знімків та вимірювань, підготовку оригіналів виправлених знімків та масивів вимірювань фізичних параметрів для занесення до баз даних, копіювання та передавання зазначеної інформації користувачам [10].

Наземні дослідження виконують на полігонах, ключових ділянках, окремих типових або специфічних об’єктах (тест-об’єктах). Особливо ефективний підсупутниковий експеримент (висотна етажерка) [8]. Його проводять з метою одержання максимально достовірної інформації про зображені природно-господарські об’єкти паралельно з дистанційним зніманням. Синхронні роботи короткотривалі, іноді разові. Вони можуть бути комплексними, тобто охоплювати максимальну кількість властивостей, або цільовими, тобто забезпечувати дослідження однієї чи групи властивостей. Правильно трактувати й оцінювати дані та спростити надзвичайно трудомістку процедуру висотної етажерки можна, маючи апріону інформацію, одержану за результатами незалежних тривалих стаціонарних або півстаціонарних досліджень.

Функції наземних досліджень у структурі ДЗЗ висвітлені в численних працях [1, 4, 5, 15, 18, 22]. Найповніше вони розкриті в працях В.Ю. Некоса та В.І. Бутенко [13, 14].

У структурі наземного забезпечення виділяють три складові: 1) географічну (дослідження географічних об’єктів); 2) фізичну (дослідження фізичних властивостей географічних об’єктів як інформаційних параметрів на матеріалах дистанційних знімань); 3) математичну (математичне моделювання процесів та вибір ефективних алгоритмів комп’ютерного опрацювання даних) [8].

Перманентні, тривалі в часі польові та лабораторні наземні дослідження формують фактологічну базу для розуміння механізмів функціонування і в такий спосіб створюють передумови для прогнозування, тоді як матеріали дистанційних знімань лише фіксують явища (у тім числі негативні), та чинники, які їх породжують. Як важливе підґрунтя для підтримки ухвалення рішень, аерокосмічні дані разом з тим не гарантують оптимальних методів чи шляхів вирішення поставлених завдань [6]. Для цього потрібні експериментальний досвід та знання спеціалістів, усебічно та глибоко обізнаних з поведінкою характеристик, які визначають рівень випромінювання (відбиття), узагальнення та осмислення численних фактичних даних, у тім числі одержаних методами ДЗЗ.

Визначені за результатами регулярних досліджень просторово-часові закономірності рівня випромінювання (відбиття) у будь-якій точці простору в будь-який момент часу допомагають подолати проблему нереальності і недоцільності прямого (наземного) експериментального вивчення всієї земної поверхні, охоплення всієї різноманітності природних об’єктів, поєднань компонентів, миттєвих станів тощо. Достовірна інформація про різноманітні стани географічних об’єктів створює передумови для прогнозування коливань базових характеристик сигналу за будь-яких обставин [19].

Наземні дослідження дають змогу вирішити проблему уніфікації методик вимірювань, їхнього старіння, відсутності специфічних методів одержання, опрацювання та аналізу нових даних, їхнього прогнозування на різних територіях та у широкому часовому діапазоні. Спроби використати галузеві методики, що розроблені задовго до появи дистанційного зондування і не враховують специфіки формування власного та вторинного електромагнітного випромінювання об’єктів (не розраховані на використання дистанційного зондування під час вивчення земних покривів), бажаного результату не дали [13]. Виконані на підставі єдиних підходів та за єдиними методиками наземні дослідження допомагають ліквідувати нестачу адекватної поставленим завдан-ням кількісно-статистичної основи, уникнути розрізненості, несистематизованості, неоднозначності, незіставності та невідповідності потрібній точності наявних даних.

Інші цікаві матеріали

Рекреаційні ресурси України
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Льві́вська о́бласть —адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з на ...