Наземні дослідження в структурі дистанційного зондування землі

Узагальнене наземно-дистанційне вивчення властивостей географічних об’єктів переводить дослідження з прикладного у фундаментальне і робить здобуті знання універсальними, придатними для вирішення широкого кола практичних завдань.

Не менш важливим є еталонуванння – накопичення інформації про географічні об’єкти та окремі їхні складові, визначення стандартних типів зображення, їхня систематизація та складання дешифрувальних ключів. Еталони відображають морфологію та просторове поширення географічних об’єктів і властиві їм малюнки аерокосмозображення. Еталонні функції може виконувати як просторове (контурне), так і змістовне навантаження. Контурне навантаження несе відомості про кількість, форму, розміри, орієнтацію, закономірності просторового розміщення об’єктів, змістовне охоплює інформацію про внутрішню будову, характер зв’язків, впливів тощо. В ідеальному варіанті еталони подають в одному масштабі, розміщують поряд чи накладають один на одний (якщо один з них на прозорій основі). Вагомість еталонів зростає, коли матеріали дистанційних знімань анотовані або інтерпретовані. Анотацію можна створити у формі морфології чи структур географічних об’єктів, їхніх типів, індикаційних зв’язків, закономірностей тощо.

Одержані на полігонах значні масиви інформації, точні знання кількісних та якісних параметрів об’єктів і явищ, визначені закономірності формування випромінювання–

відбиття використовують для деталізації, коректної інтерпретації дистанційних матеріалів, екстраполяції отриманих результатів на аналогічні або близькі території, побудови калібрувальних залежностей між фізико-хімічними характеристиками та одержаними спектральними яскравостями земних утворень, коригування спотворень, звіряння матеріалів аерофотознімань, побудови та відлагодження моделей процесів, параметрів стану, зв’язків, енергомасообміну, контролю їхньої якості, прогнозування, вдосконалення наявних та створення нових апаратурних методик тощо [5, 11].

Моделі функціонування географічних об’єктів не відрізняються об’єктивністю через формалізоване зображення земної поверхні як сукупності розсіювальних елементів простої конфігурації – сфер, циліндрів, точкових елементів тощо [13]. Обмежений обсяг експериментального матеріалу для підтвердження достовірності відчувають автори моделей, що імітують морфометричні та оптичні характеристики ландшафтних структур [20, 21]. Результати моделювання енергомасообмінних процесів у геосистемах, статис-тичні описи їхніх інформаційних параметрів, імовірнісні моделі систем одержання й опрацювання сигналу дають змогу виробити методики оцінки їхньої достовірності [5].

Наземні дані допомагають виконувати головну процедуру тематичного опрацювання матеріалів ДЗЗ – дешифрування (розпізнавання образів), яка суттєво ускладнена можливим формуванням різними композиціями параметрів земної поверхні однакових або близьких параметрів випромінювання–відбиття.

У результаті збільшуються обсяги одержаної з матеріалів дистанційних знімань інформації та ступінь їхньої інформативності, зростає ймовірність правильного розпізнавання інформативного сигналу та ступінь правдоподібності моделей природних систем і процесів, підвищується однозначність та правильність інтерпретації досліджуваних феноменів. З’являється змога прогнозувати екологічні стани, шукати корисні копалини, ухвалювати оптимальні щодо природокористування управлінські рішення.

Зусиллями вчених різних країн зібрано значний масив даних щодо відбивних (випромінювальних) властивостей різноманітних земних покривів у різних станах та в різні періоди функціонування, зроблено висновки про просторово-часові закономірності досліджених явищ, удосконалено апаратуру та методику, створено нові системи для одержання точніших та достовірніших даних. Накопичений досвід засвідчує реальну можливість створення порівняно універсальної базової методики наземного забезпечення ДЗЗ, яка шляхом доповнення та спрощення за неодмінної умови стандартизації могла б забезпечувати єдність наземних і дистанційних досліджень [16].

Методику та види наземних досліджень визначають за поставленими завданнями і специфікою ДЗЗ [10]. Загалом вони охоплюють збирання фактичного матеріалу, вивчення об’єктів та явищ, їхню класифікацію, виявлення факторів, які на них впливають, з’ясування географічних закономірностей формування відбивно-випромінювальних характеристик, пошук взаємозв’язків між електромагнітним сигналом та властивостями і станами географічних об’єктів, перевірку визначених на підставі аналізу зображень закономірностей. Одержані емпіричні знання формують потрібний для ефективного розуміння зображень первинний пізнавальний образ об’єктів.

Інші цікаві матеріали

Рекреаційні ресурси України
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області
Україну часто називають квітучим краєм. Це – земля, де знання, досвід людей і їх любов до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить бути невід’ємною рисою характеру кожної молодої людини. ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Австралії
Австралія - найменший материк на Землі. Разом із прилеглими до неї островами вона цілком повністю лежить в південній півкулі. Назва цього материка, який був відкритий та заселений найпізніше, у порівнянні з іншими матер ...