Наземні дослідження в структурі дистанційного зондування землі

У межах фізико-географічних областей України субмеридіонального простягання допоміжні полігони повинні фіксувати широтно-зональні відмінності.

Зменшити мережу полігонів можна, розмістивши їх на дотику різних фізико-географічних виділів. У цьому разі потрібно дотримуватись однієї умови – примежові ділянки регіонів повинні бути репрезентативними для регіонів у цілому, не містити перехідних рис інших фізико-географічних окремостей. Цієї умови загалом дотриматись неважко, оскільки більшість регіонів України мають чіткі межі, а тому або взагалі не містять, або містять мінімальну кількість рис сусідніх регіональних виділів.

У межах самих регіонів потрібно детально вивчити ландшафтну будову на рівні місцевостей, урочищ, іноді фацій. Конкретні дослідження не повинні обмежуватися однією чи двома ландшафтними системами низького рангу, а охоплювати всю їхню різноманітність, а ідеально і недомінантну, але характерну. Такий підхід є обов’язковим, оскільки знову ж таки не можна екстраполювати дані на природно відмінні ландшафтні одиниці, навіть якщо вони малого розміру. У протилежному випадку ми однозначно приречені на хибний результат.

Головна перевага ландшафтних карт як базових у роботі полігонів полягає в тому, що вони відтворюють комплексну диференціацію географіного простору, а ареали поширення різних компонентів суміщені в один, що дає змогу відобразити взаємозв’язки між ними. Апріорна інформація ландшафтних карт є основою для формування репрезентативної мережі контрольних точок наземної програми, планування спільних наземно-дистанційних досліджень.

Отже, питанню наземного забезпечення в контексті ДЗЗ останніми роками приділяють значну увагу, розуміючи їхню важливість для ефективної тематичної інтерпретації аерокосмічних матеріалів, залучення їх до структури ГІС, моделювання об’єктів та явищ, удосконалення й уніфікації методик і апаратури. Проте в умовах сучасної України розуміння здебільшого декларують, не роблячи вагомих кроків для створення ефективної полігональної дослідної мережі. Така мережа повинна охоплювати

всю регіональну різноманітність території України і ґрунтуватися на структурно-морфологічних принципах фізико-географічного районування.

Створення мережі повинно відбуватися паралельно з розробкою базової та додаткової програми роботи полігонів, забезпечення їх апаратурою і кваліфікованими спеціалістами.

Інші цікаві матеріали

Нормативна грошова
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Суспільно-географічний комплекс великого міста
У даній роботі нами буде розглянуто велике місто, як об’єкт дослідження, суспільно-географічний комплекс великого міста, суспільно-географічний комплекс міста Москва, її демографічна ситуація, промисловість Москви та сфе ...