Геофізика ландшафтів

З аналізу ролі ендогенних чинників в розвитку систем даного типу виникає, що для всіх її модифікацій буде характерна одна і таж сама реакція на зміну знаків на "вході-1". Надходження сигналу "ТАК" визначається наявністю на земній поверхні сипучого піщаного матеріалу і швидкостями вітру, вищими від критичної швидкості відриву піщинок. Відповідний стан поверхні залежить від ряду кліматичних і метеорологічних факторів, таких як вологість поверхні, промерзання, наявність рослинності. Циклічність цих явищ призводить і до циклічності функціонування систем, пов’язаної перш за все з порами року, циклічності надходження позитивно сигналу на "вхід-1" і до циклічності еолоутворення. Наслідком цього є прошаркувата структура еолових відкладів і наявність викопних грунтів. Перше обумовлене річними циклами, друге з віковими кліматичними осциляціями. Головною особливістю реакції геосистеми на зміну знаків сигналу на "вході-1" є відновлювальність її діяльності, тобто ці зміни відображають динаміку її розвитку.

В зв’язку з наявністю в розрізах АЕФР викопних грунтів, цікаво розглянути питання їх рухомості. Відповідно до уявлень, започаткованих, ймовірно, Н.А.Соколовим /16/, викопні грунти фіксують стадії руху АЕФР по поверхні землі. Але якщо задатися питанням - яким чином вони могли рухатися як цілісні форми? То відповіді на нього ми не знайдемо. Таким чином, виходячи з вищесказаного, наявність викопних грунтів слід вважати не показником стадій руху АЕФР, а показником стадій еолової акумуляції.

Аналіз зміни знаків сигналу на "вході-2" для різних модифікацій системи дає наступні результати. В системі, початковим елементом, котрої є тектонічні порушення, зміна знаків сигналу обумовлена зміною динамічного стану земної кори - розтяжіння на стиснення. В залежності від співвідношення швидкостей вітрової ерозії і грунтоутворення (гумідні та аридні зони) можливі два варіанти еволюції системи - при вищій швидкості ерозії починається руйнування АЕФР і їх трансформація в рухомі форми - бархани, вища ж швидкість грунтоутворення веде до утворення прошарку грунту. Після поновлення надходження позитивного сигналу на "вхід-2" утворений грунтовий покрив буде похований під новими еоловими відкладами. В силу специфіки розвитку геологічних структур, що визначають формування систем, у випадку коли їх початковими елементами є синклінальні і ерозійні обниження, на їх вхід завжди надходитиме тільки сигнал "ТАК". Обумовлено це відсутністю видимих причин розформування цих структур і пов’язаних з ними лінз підземних вод.

Після розгляду принципів функціонування деяких типів геосистем, виглядає доцільним звернутися до такого складного питання ландшафтознавства, як визначення нижньої границі ПТК. Які ж геофізичні критерії повинні буди закладені в основу його вирішення? На нашу думку, головним критерієм визначення нижньої границі ПТК мусить бути наявність сталих фізичних зв’язків. Межа їх зникнення є також і межею розповсюдження геосистеми. До цього часу ми геосистеми, які пов’язані функціональними зв’язками з геологічними об’єктами, глибина залягання яких, як правило, не перевищує декілька десятків метрів. У всіх випадках це були підземні води, а також геологічні структури, які визначають їх динаміку. Якщо при цьому ще згадати про те, що карстоутворення і просідання земної поверхні теж пов’язане з цими ж чинниками, то неодмінно виникає питання, а чи не слід взагалі віднести нижню границю ПТК з границею зони активного водообміну? В більшості випадків таке вирішення, напевно, було б слушним. Але, є велика група фактів, які свідчать, що функціональні зв’язки можуть пов’язувати ландшафтоутворюючі процеси не тільки з приповерхневими ПГО, а й таким, що глибина залягання яких досягає декількох кілометрів. У випадку з ЕЕАЛ поза увагою зостався зв’язок ареалів їх розповсюдження з нафтогазоносними структурами. Наскільки він є закономірним? На рис.2.6. був показаний зв’язок ареалів ЕЕАЛ з Річицьким родовищем у Бєларусі. Практично аналогічну ситуацію ми можемо побачити і на рис. 2.8., де такий зв’язок встановлено в межах газового родовища Стенжиця (Польща). Ті ж самі співвідношення існують і на інших родовища Бєларусі.

Інші цікаві матеріали

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Економіко-географічна характеристика Миколаїва
Миколаїв - місто, яке живе своєю особливою, не схожою ні на чию іншу, життя. В порівнянні з іншими містами він молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за ці роки він зміг перетворитися з дикої і необжитої місцев ...

Туристично-рекреаційна галузь господарства
Існують оригінальні погляди на екологічний туризм як економічний процес, в якому рідкісні та естетично привабливі екосистеми продаються на міжнародному ринку для залучення в них відвідувачів; або як специфічний рин ...