Геофізика ландшафтів

З аналізу ролі ендогенних чинників в розвитку систем даного типу виникає, що для всіх її модифікацій буде характерна одна і таж сама реакція на зміну знаків на "вході-1". Надходження сигналу "ТАК" визначається наявністю на земній поверхні сипучого піщаного матеріалу і швидкостями вітру, вищими від критичної швидкості відриву піщинок. Відповідний стан поверхні залежить від ряду кліматичних і метеорологічних факторів, таких як вологість поверхні, промерзання, наявність рослинності. Циклічність цих явищ призводить і до циклічності функціонування систем, пов’язаної перш за все з порами року, циклічності надходження позитивно сигналу на "вхід-1" і до циклічності еолоутворення. Наслідком цього є прошаркувата структура еолових відкладів і наявність викопних грунтів. Перше обумовлене річними циклами, друге з віковими кліматичними осциляціями. Головною особливістю реакції геосистеми на зміну знаків сигналу на "вході-1" є відновлювальність її діяльності, тобто ці зміни відображають динаміку її розвитку.

В зв’язку з наявністю в розрізах АЕФР викопних грунтів, цікаво розглянути питання їх рухомості. Відповідно до уявлень, започаткованих, ймовірно, Н.А.Соколовим /16/, викопні грунти фіксують стадії руху АЕФР по поверхні землі. Але якщо задатися питанням - яким чином вони могли рухатися як цілісні форми? То відповіді на нього ми не знайдемо. Таким чином, виходячи з вищесказаного, наявність викопних грунтів слід вважати не показником стадій руху АЕФР, а показником стадій еолової акумуляції.

Аналіз зміни знаків сигналу на "вході-2" для різних модифікацій системи дає наступні результати. В системі, початковим елементом, котрої є тектонічні порушення, зміна знаків сигналу обумовлена зміною динамічного стану земної кори - розтяжіння на стиснення. В залежності від співвідношення швидкостей вітрової ерозії і грунтоутворення (гумідні та аридні зони) можливі два варіанти еволюції системи - при вищій швидкості ерозії починається руйнування АЕФР і їх трансформація в рухомі форми - бархани, вища ж швидкість грунтоутворення веде до утворення прошарку грунту. Після поновлення надходження позитивного сигналу на "вхід-2" утворений грунтовий покрив буде похований під новими еоловими відкладами. В силу специфіки розвитку геологічних структур, що визначають формування систем, у випадку коли їх початковими елементами є синклінальні і ерозійні обниження, на їх вхід завжди надходитиме тільки сигнал "ТАК". Обумовлено це відсутністю видимих причин розформування цих структур і пов’язаних з ними лінз підземних вод.

Після розгляду принципів функціонування деяких типів геосистем, виглядає доцільним звернутися до такого складного питання ландшафтознавства, як визначення нижньої границі ПТК. Які ж геофізичні критерії повинні буди закладені в основу його вирішення? На нашу думку, головним критерієм визначення нижньої границі ПТК мусить бути наявність сталих фізичних зв’язків. Межа їх зникнення є також і межею розповсюдження геосистеми. До цього часу ми геосистеми, які пов’язані функціональними зв’язками з геологічними об’єктами, глибина залягання яких, як правило, не перевищує декілька десятків метрів. У всіх випадках це були підземні води, а також геологічні структури, які визначають їх динаміку. Якщо при цьому ще згадати про те, що карстоутворення і просідання земної поверхні теж пов’язане з цими ж чинниками, то неодмінно виникає питання, а чи не слід взагалі віднести нижню границю ПТК з границею зони активного водообміну? В більшості випадків таке вирішення, напевно, було б слушним. Але, є велика група фактів, які свідчать, що функціональні зв’язки можуть пов’язувати ландшафтоутворюючі процеси не тільки з приповерхневими ПГО, а й таким, що глибина залягання яких досягає декількох кілометрів. У випадку з ЕЕАЛ поза увагою зостався зв’язок ареалів їх розповсюдження з нафтогазоносними структурами. Наскільки він є закономірним? На рис.2.6. був показаний зв’язок ареалів ЕЕАЛ з Річицьким родовищем у Бєларусі. Практично аналогічну ситуацію ми можемо побачити і на рис. 2.8., де такий зв’язок встановлено в межах газового родовища Стенжиця (Польща). Ті ж самі співвідношення існують і на інших родовища Бєларусі.

Інші цікаві матеріали

Вугільна промисловість України і Польщі сучасний стан та перспективи
У Європі на сьогодні тільки дві країни, – Україна і Польща, – зберегли вугледобувну промисловість, яка працює як для енергетичного, так і для металургійного сектора економіки. При цьому якщо Польща практично завершила ї ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: ...