Геофізика ландшафтів

Таким чином, з аналізу рівняння (2.33.) випливає, що процес складкоутворення не є процесом чисто екзогенним і що він при визначених умовах може провокуватися поверхневими явищами. Наявність механічного зв’язку між ерозією і денудацією поверхні та формуванням складок дає підставу для виділення ландшафтно-геологічних систем, верхньою межею яких є земна поверхня, а нижньою - зона згасання складки. Положення цієї зони залежить від наявності в осадовій товщі пластичних верств - солей або глин, перетікання яких компенсує підйом у верхніх верствах осадової товщі. Як приклад цього можна привести геологічний розріз Шугоровської антикліналі (рис.2.10.), в якій виположування пов’язане з наявністю глинистих відкладів.

Аналізуючи можливі шляхи розвитку цих систем можна зазначити, що вони відносяться до систем відкритого типу, структура зв’язків яких обумовлює до їх саморозвиток. Цей механізм базується на тому, що чим значніший процес ерозії тим більша амплітуда підйому осадової товщі і, як наслідок, подальша інтенсифікація ерозії. Окрім того саморозвиток системи забезпечується допливом вуглеводнів, кількість яких в структурі, її висота, а також величина додаткового тиску в ній визначаються рекурентним рівнянням. Такий зв’язок між елементами системи означає, що стан змінної, що аналізується в певний момент часу визначається, як станом інших змінних в передній момент часу і її власним станом. Для систем, що аналізують це пов’язано з припиненням

надходження вуглеводнів, або з розривом перекриття, тобто кінець розвитку систем обумовлюється зовнішніми по відношенню до неї чинниками. Останнє може призвести до зворотного розвитку, оскільки витік вуглеводнів викличе падіння тиску в структурі після чого порушиться рівноваги, яка склалася на момент розриву перекриття. Порушення рівноваги можливе і в результаті антропогенової діяльності, зокрема під час експлуатації родовищ нафти та газу, яка завжди супроводжується падінням тиску в покладах. Виходячи з рівняння (2.33.), ми повинні очікувати осідання поверхні над експлуатованими покладами і як показують дослідження в різних регіонах, це явище має досить широке поширення. Так Г.Т.Овтанов / 11/ наводить дані, які свідчать про те, що в районі родовища Сабунчі (Азербайджан) протягом 16 років щорічне осідання поверхні становило приблизно 40 мм. Д.А. Лілієнберг /8/ наводить приклади осідання поверхні над родовищами Азербайджану до 1-2.5 м протягом 50 років. У США над родовищами Вілінгтон і Солт-Лейк амплітуда опускання дорівнює 10 м та 12 м за період 50 років. Щорічне опускання поверхні над Шебелинським родовищем дорівнювало 25 мм, над родовищем Газлі (Узбекистан) - 10-20 мм, родовищем Гронінгем (Голландія) - 200 мм / 8/.

З експлуатацією родовищ нафти та газу пов’язане також виникнення техногенних землетрусів, які можуть досягати досить високих амплітуд, як це було у Газлі у 1975 році / 24/ та на Сахаліні у 1995 році. Незначні поштовхи є у районах нафтогазових промислів звичайним явищем. Окрім порушення

Рис.2.10. Геологічний розріз Шугурівської антикліналі (Поволжже)

існуючої рівноваги виникнення техногенних землетрусів пов’язане з геометрією локальних структур, які можуть бути прирівняні до конструкції арки. Така конструкція якийсь час може утримувати рівновагу після зниження пластового тиску, але її руйнування відбувається стрибкоподібно. Техногенні землетруси можуть бути також викликані штучним підйомом рівня підземних вод у водосховищах, а також при нагнітанні технічних води в антиклінальні структури / 6, 22/. В обох випадках це відбувається за рахунок порушення рівноваги між геостатичним та гідростатичним тисками.

Приведена вище модель фізичного впливу покладів вуглеводній на динамічний стан осадової товщі у цілому пояснює утворення над ними ландшафтно-геоморфологічних аномалій. Найбільш простим їх типом є деформація земної поверхні, це явище має широке поширення в різних регіонах, але найбільш наглядним воно є в межах молодих морських рівнин аридних зон, де ерозійні процеси відіграють другорядну роль. На малюнку 2.11. приведеній приклад деформування поверхні над родовищами Узень та Жетибай (Зах. Казахстан). Як видно з малюнка деформації розміщуються безпосередньо над склепіннями структур. Їх амплітуда при цьому складає 10-20м.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...

Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
Комплекс робіт при побудові планових геодезичних мереж методом тріангуляції складається з таких процесів: - проектні роботи; - рекогностування пунктів тріангуляції; - закладання цент ...

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району
Природні продуктивні сили - це природні об'єкти і явища, які використовуються або можуть використовуватись для прямого і непрямого споживання, відтворення трудових ресурсів, підтримання умов існування людства і підвищен ...