Геофізика ландшафтів

Окрім деформування осадової товщі в результаті тектонічної активності інтенсивно розвивається тріщинуватість, що є причиною зміни динаміки підземних вод і пов’язаних з нею ландшафтно-геоморфологічних процесів, тип яких визначається особливістю ландшафтів. У цьому місці доцільно звернути увагну на інваріантність геологічної частини геосистеми. Функціонування приведеного вище мехазму визначається виключго особливоятями будови осадової товщі. Перш за все, чередуванням пластів-колекторів та пластів-екрані. Останні являються тією поверхнею де відбувається взаємодія геостатичних та гідростатичних сил. При їх відсутності така взаємодія неможлива.

Вплив геосистем подібного типу на розвиток ландшафтної сфери визначається фізико-механічними влас-тивостями гірських порід, що виходять на поверхню і безпосередньо приймають участь у формуванні ландшафтів, співвідношенням між кількість атмосферних опадів та випаровуванням, положенням базису ерозії та денудації. Тобто, розмаїтість ландшафтних умов передбачає при формування на одній і тій самій геологічній основі геосистеми різних її підтипів, що буде залежати від конкретних ландшафтних умов кожного конкретного регіону. В одному випадку, коли поверх-

ня представлена глинистими відкладами і в умовах високої аридності це будуть добре виражені деформації поверхні, в умовах гумідного клімату, то окрім деформації поверхні функціонування геосистеми призведе до розвитку ерозійних, карстових, просадочних, гравітаційних та їм подібні процесів. Зовсім інший тип проявлення геосистем цього типу буде спостерігатися в тому випадку, коли поверхня складена піщаними відкладами. Розвиток тріщинуватості в верхній частині осадової товщі в комплексі з її деформацією призведе до підвищення інтенсивності фільтрації підземних і утворення серії локальних аномалій електростатичного поля, вплив яких на динаміку еолових процесів і призведе до утворення ареалів лінійно-пасмових еолових форм. У цьому випадку починає діяти геосистема вищого рангу, ніж ті про які йшла мова вище, кожна з розглянутих раніше геосистем входить в неї на правах складової. У випадку ж коли поверхневі умови сприяють розвитку не еолових процесів, то на поверхні відбудеться формування ареалів розвитку генетичних форм відповідного типу, ерозійних, карстових, термокарстових, просадочних та інших. Ці форми, які утворилися в межах в межах локальних деформацій є вторинними, накладеними по відношенню до базової поверхні. Слід звернути увагу на те, що для функціонування розглянутих вище типів геосистем, з якими повязано утворення окремих лінійно-пасмових форм головною умою є наявність піщаних відкладів, в незалежності від особливостей глибинної геологічної будови. В цьому випадку довжина цих форм обумовлюється тектонічними факторами, зокрема довжиною активних ділянок розломів.

Яке ж практичне значення мають результати проведеного аналізу? По-перше, знання структури геосистеми, та закономірностей її функціонування та прояву у різних типах ландшафтів дозволяє теоретично обгрунтувати використання ландшафтно-індикативних методів в комплексі різних видів геологічних досліджень. По-друге, дозволяє свідомо підходити до прогнозу, як природних змін стану цих ландшафтів, так і змін викликаних антропогеновою діяльністю, зокрема можливістю виникнення техногенних землетрусів, та осідання поверхні в зонах експлуатації нафтових та газових родовищ, штучних підземних газосховищ Окрім того, знання функціональних зв’язків дозволяє поставити питання і про цілеспрямований вплив на розвиток цих систем.

Інші цікаві матеріали

Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). У сучасній Україні демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напр ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...

Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївськи ...