Вплив гірничих робіт на санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища

Санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища є основою здорового життя людини і нормального існування флори й фауни. На жаль, розміщення кар'єрів, відвалів, шламо- і хвостосховищ поблизу населених пунктів призводить до запиленості та отруєння довкілля продуктами горіння (останнє має місце на вугільних териконах), різко погіршує санітарно-гігієнічні умови. Наприклад, за даними А.К. Поліщука, концентрація пилу на відстані 500 м від хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу доходить до 140 мг/м3, а на віддалі 3500 м вона ще більше перевищує санітарну норму. Тут в атмосферу щоденно викидається близько 3200 т пилу.

Забруднення довкілля призводить до негативних економічних наслідків. Так, розпилюється велика кількість сировини і матеріалів, зростають витрати на електроосвітлення, збільшується число аварій автотранспорту у зв'язку із зменшенням прозорості сонячного світла, збільшуються витрати на ремонт обладнання і споруд через корозію, на підтримку будинків, завдаються збитки пам'яткам архітектури і мистецтва, втрачається до 27-29 % сільськогосподарської продукції. Найбільш негативним наслідком забруднення атмосфери є шкідливий вплив її запиленості на здоров'я людей. Крім шкоди здоров'ю населення і прямих економічних витрат, забруднення довкілля призводить до різних другорядних витрат, які часто недооцінюють.

Для боротьби із забрудненням повітряного басейну важливе значення має система гігієнічних нормативів, які встановлюють допустимий вміст в атмосфері шкідливих компонентів або так званих полютантів.

Захист повітряного басейну від забруднення можна здійснити шляхом таких технічних методів: створення очисних пристосувань на підприємствах, зрошення забоїв та автодоріг, озеленення відвалів і шламосховищ тощо.

Збитки, завдані неправильним розміщенням тих чи інших об'єктів гірничого виробництва, марнотратним використанням природних ресурсів, забрудненням повітряного і водного басейнів, грунту не завжди вдається оцінити, хоч вони можуть проявитися в недалекому майбутньому. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити і спрогнозувати можливі збитки, використовуючи сучасні економіко-географічні методи.

Інші цікаві матеріали

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району
Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень розвитку с ...

Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...