Економічна оцінка збитків від техногенних порушень під час видобутку корисних копалин

У процесі відкритих розробок корисних копалин значно порушується земна поверхня. Тому, вирішуючи питання, пов'язані з рекультивацією цих порушених земель, гірничо видобувне підприємство і сільськогосподарські організації, на території яких здійснюється розробка родовищ, повинні знати про ймовірні збитки при цьому. Звичайно, вони можуть визначатися багатьма показниками. Наприклад, величина збитків від порушення земель залежить від їх продуктивності та способу відшкодування витрат: на рекультивацію земель, освоєння нових земель, підвищення урожайності на залишених землях.

Для економічної оцінки збитків від вилучення родючих земель під розробку корисних копалин можна використати методики, запропоновані В.М. Мосинцем (1981), P.M. Панасом (1989).

Згідно з цими методиками враховуються такі показники: продуктивність порушених і компенсуючих земель; капітальні та експлуатаційні затрати на виробництво сільськогосподарської продукції; засоби, вилучені в результаті припинення використання земельного відводу; умови, порядок і технологія розробки родовища, а також рекультивація порушених земель.

При цьому додаткові капітальні вклади, за рахунок яких можна перекрити народногосподарські збитки від вилучення земель, прирівнюються до затрат на виробництво сільськогосподарської продукції на компенсуючих землях, і їх обчислюють за такою формулою:

де С1 - експлуатаційні затрати на одержання врожаю, грн/ц;

В - середньорічна урожайність сільськогосподарських культур на компенсуючих землях, ц/га;

Е-нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, рівний 0,12;

К - капітальні вкладення на вирощування сільськогосподарської культури на компенсуючій ділянці, грн/га.

Методика оцінки ефективності перекриття затрат для кожного способу буває різною. Наприклад, у випадку освоєння земель взамін порушених пропонується така схема:

Диференціальну ренту Р0 з 1 га площі вилучення S4 можна обчислити за формулою:

де В0 - урожайність, ц/га;

С0 - експлуатаційні затрати для одержання врожаю на площі S4 грн/га;

С3 - затрати на виробництво 1 ц продукції на найгірших землях, грн/ц.

Диференціальна рента Р4 з площі нових освоєних земель, що компенсує втрати з 1 га S4.

де В0 - урожайність на нових освоєних площах S4, ц/га;

Сн - експлуатаційні затрати на одержання урожаю на нових землях S4, грн./га;

Кн - капітальні затрати на освоєння земель, грн/га.

Втрати земельної ренти становитимуть:

або

Якщо площа S4 до освоєння під ріллю використовувалась у сільськогосподарському виробництві, то рівняння для визначення втрат диференціальної ренти матиме вигляд:

де В0 - продуктивність на площі S4 до освоєння під ріллю, ц/га;

С0 - експлуатаційні затрати на виробництво 1 ц продукції на площі S4 до освоєння під ріллю, грн;

С3 - експлуатаційні затрати на 1 ц відповідної продукції на найгірших землях, грн.

Аналогічні розрахунки можна зробити для визначення Р0 при поверхні земель в результаті рекультивації земель, порушених гірничими роботами, замінюючи у формулі В0, Сн, Кн на відповідні показники використання рекультивованих земель В0, С , К0:

Затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського призначення визначають за формулою:

де: Σ - затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського використання, грн;

Пн - площа гірничого відводу кар'єру, га;

П0- площа гірничого відводу зовнішніх відвалів, га;

а3- середній річний прибуток з 1 га у сільськогосподарському використанні земель, грн;

Інші цікаві матеріали

Розвиток чорної металургії в Україні
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б ...

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...