Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС

Дані задачі є традиційними для ГІС і підтримуються багатьма інструментальними засобами ГІС.

2. Визначення геометричних центрів виділених зон. Ці задачі можуть і відноситися як до зон (полям) розподілу якісних (дуальних) інформаційних ознак, так і кількісних. У першому випадку задача зводиться до відомої геометричної задачі перебування "центра ваги" плоских фігур. В другому випадку її також можна інтерпретувати як геометричну задачу. Для цього геоінформаційне поле розподілу даної кількісної ознаки варто представити у виді об'ємної тривимірної фігури з плоскою основою, де поточне значення даної ознаки z, що залежить від географічних координат (х, у), представляє висоту цієї фігури в даній крапці. Тоді задачу перебування геометричного центра полючи кількісної ознаки можна інтерпретувати як геометричну задачу перебування проекції центра ваги даної об'ємної фігури на площину підстави. Оскільки така об'ємна фігура має в загальному випадку неправильну форму, те найпростіше вирішувати цю задачу чисельними методами з використанням відомих у теоретичній механіці методів рівноваги сил і їхніх моментів.

3. Визначення областей перетинання полів розподілу інформаційних ознак. Для дуальних ознак ця задача зважується простим накладенням полів розподілу різних ознак один на одного. Обчислення площі області перетинання, що вийшла, особливої складності не представляє.

Складніше обстоїть справа з полями розподілу кількісних ознак. У цьому випадку необхідно за даними ознакам увести порівнянні безрозмірні шкали (простіше всього - у виді відносних значень стосовно максимально можливого значення даної ознаки). Тоді можна, як і в попередньому випадку, інтерпретувати полючи розподілу ознак у виді неправильних об'ємних фігур із плоскою основою і характеризувати зону перетинання цих фігур її обсягом і площами зони перетинання по кожній ізолінії. Головною проблемою тут є введення єдиних безрозмірних шкал для всіх інформаційних ознак, що зіставляються, тому що визначення таких шкал тією чи іншою мірою суб'єктивно (наприклад, яке значення інформаційної ознаки приймати в якості максимально можливого - те максимальне значення, що представлено в даній вибірці даних, фізично гранично можливе значення, а в останньому випадку - як його визначати). [1-3]

4. Визначення тісноти взаємозв'язків між різними інформаційними ознаками з обліком їхнє поле розподілу (для статистичних задач). На наявність таких взаємозв'язків повинне вказувати існування великих зон перетинання аналізованих ознак. Для якісних (дуальних) ознак ступінь тісноти взаємозв'язку будь-якої пари ознак можна характеризувати відношенням подвоєної площі зони перетинання до суми площ зон розподілу кожної ознаки. Для кількісних ознак аналогічною характеристикою буде відношення подвоєного обсягу тривимірної області перетинання даної пари ознак до сумарного обсягу тривимірних фігур, що відображають полючи розподілу кожної ознаки. В обох випадках при повному сполученні полів цих ознак ступінь взаємозв'язки буде характеризуватися одиницею, при повній відсутності зони перетинання - нулем. Таким чином, дану характеристику можна вважати аналогом коефіцієнта кореляції стосовно до координатно-прив'язаних інформаційних ознак. Надалі будемо називати її "коефіцієнтом перетинання" даних координатно-прив'язаних інформаційних ознак і позначати .

У багатофакторних задачах тіснота зв'язків між будь-якою парою інформаційних ознак визначається так само, як для двохфакторних задач. При цьому на відміну від звичайних багатомірних задач кореляційного аналізу наявність інших факторів не "розмиває" зв'язку між будь-якою парою факторів, тобто чи наявність відсутність інших пересічних з даною парою інформаційних ознак не змінює коефіцієнта перетинання даної пари ознак. Це порозумівається тим, що в геоінформаційних задачах враховується додаткова інформація - координатна, котра і дозволяє розділяти впливу різних інформаційних ознак. Справді, якщо при визначенні коефіцієнта кореляції між двома випадковими величинами враховуються лише самі значення цих величин, то при визначенні коефіцієнта перетинання двох координатно-прив'язаних випадкових величин враховуються не тільки самі їхні значення, але і координати кожної крапки. Це є дуже важливою властивістю координатно-прив'язаних випадкових величин.

Інші цікаві матеріали

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторів
Управління земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...

Подільский економічний район
Подільский економічний район має зручне економіко-географічне положення, вигідне транспортно-географічне положення. За розмірами території район посідає 4 місце серед економічних районів України ...

Комплекс топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 12000 для ведення кадастру на території м. Лужани
В даному курсовому проекті Розробляється планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м. Лужани Чернівецької області. ...