Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС

використання знімків з космосу. На сьогоднішній день з погляду картографії точність отриманої зі знімків (не військових) інформації не краще масштабу 1:20000. Такі знімки досить дорогі і трудомісткі в оцифровці, але їх вигідно відрізняє оперативність і актуальність. Характерно те, що ввіз такого знімка в Росію, сполучений із труднощами проходження прикордонного контролю.

Можливо надалі ці труднощі будуть зняті. Надії на це зв'язано з запуском комерційних низькоорбітальних супутників які будуть надавати всім бажаючим знімки територій з ідентифікацією об'єктів аж до 10-20 см. У таких умовах продовжувати практику загальної таємності можна тільки цілком відгородившись від зовнішнього світу. Утім поки практика засекречування матеріалів підсилюється.

Інші труднощі складаються в прагненні всіх колективів і організацій (у тому числі державних і муніципальних) до монопольного використання інформації потрапила в їхнє розпорядження. Такий підхід утрудняє створення й ефективне використання відкритих міських баз даних. Інформація що знаходиться в таких організаціях часто втрачає актуальність і повноту в силу такої ізольованості й одержання до неї доступу втрачає зміст. Вищесказане стосується як комп'ютерної так і традиційної інформації.

Загальним для всіх проектів було те, що специфічне комп'ютерне забезпечення правового зонування міської території в кожнім місті було відсутнє. У жодному з перерахованих міст в адміністрації не використовували ГІС для рішення міських задач. В усіх містах існували групи фахівців, що у тому чи іншому обсязі володіли інформацією у виді електронних карт, різної вірогідності, актуальності і точності. Скрізь велися розробки програм і алгоритмів, у деяких містах починали використовувати ГІС. Але в жодному відділі міського архітектора, у жодному кабінеті адміністрації не було робочого місця "кінцевого користувача" ГІС, хоча саме для цього призначені сучасні комп'ютерні системи. Підхід до організації процесу зонування сполучив у собі розподіл зусиль розроблювачів засобів програмної й інформаційної підтримки цього процесу між різними організаціями й адміністративну і фінансову централізацію. Цей підхід представляється дуже ефективним не тільки в змісті організації роботи, але й у змісті широкого доступу до результатів. По іншому складається в таких метрополіях як Москва і Петербург: програмні і методологічні розробки дублюються, одночасно використовуються різні погано сумісні системи, результати роботи ретельно оберігаються в надії витягти надприбуток.

Варто сказати кілька слів про ГІС. ГІС технології, як і інші сучасні комп'ютерні технології служать для того, щоб кінцевий користувач-фахівець (у нашому випадку фахівець з зонування) вирішував свої професійні задачі з залученням ресурсів комп'ютера без посередників. Для цього й існує "ГІС кінцевого користувача", що є, зокрема, Mapinfo. У рамках ГІС технологій існують дві задачі: введення і первинна обробка вихідних картографічних матеріалів, що займає до 90% ресурсів часу і грошей в електронній картографії, і розробка інтерфейсу кінцевого користувача, що може містити в собі організацію екранного меню, розробку стандартних запитів по вибірці елементів, розробка тематичних карт, розробку комп'ютерних програм і запитів до баз даних для рішення конкретних задач користувача. Для рішення першої задачі використовуються спеціальні програмні й апаратні комплекси й особливі методики. Тому що для рішення задач зонування, особливо на першому етапі немає необхідності одержання сертифікованої карти, можна не залучати фахівців і особливі периферійні пристрої. Можна самостійно провести векторизацію растрового зображення за допомогою спеціалізованого недорогого векторизатора (наприклад GeoDraw) або навіть використовувати звичайний графічний радактор, такий як CorelDraw. При такий векторизацій варто пам'ятати про те, що одержання векторної карти можна проводити в кілька етапів (по тематичних шарах), а в деяких випадках залишати растрові зображення без обробки і застосовувати їх у ГІС кінцевого користувача як "підкладку". У цьому випадку сканування варто робити так, щоб растрове зображення більш-менш збігалося з орієнтацією векторної карти, тому що саме верх растрового зображення буде визначати верх усієї карти, а векторне зображення буде до нього "притягнуто". У загальному випадку (не для "підкладки") сканування варто робити професійно (рекомендується використання барабанного сканера), тому що це коштує недорого, а подальші етапи одержання сертифікованої або хоча б точної і повної векторної карти можна відкласти. Що стосується розробки інтерфейсу кінцевого користувача, то на першому етапі справа обмежується просто установкою системи і вихідних таблиць векторної інформації. При необхідності векторна інформація перетвориться, растрові зображення "реєструються". Усі спеціальні програмні розробки віднесені на наступні етапи.

Інші цікаві матеріали

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Житомирськ ...

Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
Комплекс з виробництва товарів народного споживання - важлива складова частина економіки країни, яка має сприяти стабілізації загальноросійського споживчого ринку. Це в основному галузі групи, що випустили в 1995 році м ...

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...