Проблемне навчання — запорука творчої пізнавальної діяльності учнів на уроках географії

Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв'язувати проблемні завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його основі вчителем створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну мотивацію в навчальній діяльності учнів та відповідати їх інтелектуальним можливостям. Це можуть бути навчальні задачі, питання, практичні завдання.

Процес реалізації проблемного завдання складний, тому необхідно попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв'язання навчальної проблеми і відповідних прийомів навчальної роботи.

Пам'ятка для розв'язання проблемного завдання

I. Усвідомлення проблеми, розкриття суперечності.

Необхідно виконати такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову й вимоги завдання, пригадати все, що знаєте про цей географічний об'єкт або явище, які причинно-наслідкові зв'язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті знання й нову інформацію, виявити суперечність, приховану в завданні.

II

. Формулювання гіпотези.

Висловити припущення про причини виникнення явища чи об'єкта, тобто сформулювати гіпотезу.

III

. Доведення гіпотези.

Треба поставити нове запитання, виходячи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це запитання, по можливості перевірити свою відповідь.

IV

. Узагальнений висновок.

Слід відповісти на запитання:

• Які нові знання здобули?

• Що нового дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, які пояснюють це явище або об'єкт?

Розглянемо хід розв'язання проблемного завдання на конкретному прикладі. Чому у вологих екваторіальних лісах ґрунти неродючі за умови буйної рослинності й значній кількості рослинного опаду?

Учитель. Яку суперечність між відомими й новими фактами ви помітили?

Учні. В умові завдання сказано, що для вологих екваторіальних лісів Африки, які розташовані в жаркому поясі, характерною є буйна рослинність. Ми знаємо, що для формування перегною в ґрунті необхідно три умови: тепло, волога та рослинний опад. Усі ці умови є. У цьому полягає суперечність між нашими знаннями й новою інформацією.

Схематично суперечність можна показати так:

Учитель. Таким чином, перший етап розв'язання проблеми полягає у виявленні прихованої суперечності. Як ви міркували?

Учні. Встановили, що ми знаємо про причинно-наслідкові зв'язки між кількістю рослинного опаду й родючістю ґрунтів. Схематично зіставили факти з інформацією. Завдяки цьому виявили суперечність.

Учитель. Наступний етап — побудова гіпотези, тобто припущення, як розв'язати суперечність. Яку гіпотезу тут можна висунути?

Учні. Велика кількість рослинного опаду мала б призвести до утворення перегною в грунті, що є основою його родючості. Але цього не сталося. Отже, є ще якась причина. Що ж забирає родючі речовини з ґрунту?

Учитель. Перейдемо до третього етапу роботи. Ставимо нову проблему: що забирає з ґрунту поживні речовини? Звичайно, рослини, яких тут дуже багато, і їм треба чимось живитись.

Учні. Знаючи умови, необхідні для формування гумусу в ґрунті, маємо: велика кількість тепла спричиняє активну роботу бактерій, процес перегнивання решток відбувається дуже швидко. Протікає інтенсивний процес розкладу рослинних решток, причому ці органічні речовини не затримуються в ґрунті, не накопичуються, а відразу використовуються рослинами, а ті, що не використані, вимиваються водою з ґрунту в нижчі горизонти, адже тут дуже велика кількість дощів.

Учитель. Що ви дізналися нового про причинно-наслідкові зв'язки, які визначають залежність між рослинним спадом і родючістю ґрунтів?

Інші цікаві матеріали

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: біль ...

Ландшафт, як природно-територіальний комплекс
ЛАНДШАФТ - це генетично однорідний ПТК, що має однаковий геологічний фундамент, один тип рельєфу, однаковий клімат і складається із властивих тільки даному ландшафту набору динамічно сполучених і закономірно повторюютьс ...

Вугільна промисловість України і Польщі сучасний стан та перспективи
У Європі на сьогодні тільки дві країни, – Україна і Польща, – зберегли вугледобувну промисловість, яка працює як для енергетичного, так і для металургійного сектора економіки. При цьому якщо Польща практично завершила ї ...