Огляд літератури.

Реформування земельних відносин в Україні базується на всесторонніх даних про землю, які містить державний земельний кадастр. Зем­ля, виконує багато різних функцій (включаючи і функції основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та об'єкта не­рухомості в народному господарстві в цілому). Є в сучасних умовах од­ним із важливих ресурсів і факторів функціонування економіки терито­рій. Земельний кадастр як наука вивчає загальні відомості, принципи і закономірності формування і функціонування земельних ділянок як об'єктів земельно-правових відносин, просторового базису, головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та природного ресурсу.

Земельний кадастр, як система відомостей і документів є сукупніс­тю земельно-кадастрової документації, матеріалів та інформацій про правовий режим земельного фонду, його розподіл серед власників землі, землекористувачів, про кількісні характеристики і народногосподарську цінність земель.

Земельний кадастр, як система організаційно-управлінських дій і заходів - це сукупність конкурентних земельно-кадастрових заходів, дій робіт з реєстрації, обліку й оцінки земельних ділянок. Отже, перш ніж розкрити напрями розвитку державного земельного кадастру, потрібно мати чітке уявлення, на які питання повинна відпові­сти система земельного кадастру. Постає декілька питань:

1) фіксувати визнання державного факту виникнення, існування або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування і їх кадастрову оцінку;

2) враховувати всі зміни (правові, кількісні, якісні, просторові і оціночні), що стосуються конкретних земельних ділянок, власників і орендарів;

3) забезпечувати оперативний доступ до матеріалів земельного ка­дастру на всіх рівнях управління;

4) мати аналітичну базу (програмне забезпечення) для безпосеред­нього ряду оцінок з окремих проблем використання земельних ресурсів;

5) забезпечувати у взаємозв'язку з моніторингом земель одержан­ня інформації, пов'язаної з деградацією ґрунтів і забезпеченням земель;

6) бути інтеграційною ланкою між усіма видами кадастрів, які іс­нують в Україні;

7) забезпечувати необхідною інформацією майнові відносини, пов'язані з володінням і користуванням землею, включаючи судові і фі­нансові органи, заходи з охорони довкілля.

Таким чином, державний земельний кадастр в Україні - це єдина державна багаторівнева система земельно-кадастрових робіт та процеду­ра визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування і їх оцінки, що містить сукупність необхідних даних і документів про правовий ре­жим земельних ділянок, їх вартість і розподіл серед власників землі, зе­млекористувачів, категорії земель, а також кількісні, якісні й оціночні характеристики земельних ділянок.

Основними призначеннями державного земельного кадастру пови­нно бути визнання факту виникнення або припинення існування земель­ної ділянки як об'єкта права власності та права користування і забезпе­чення інформацією органів державної влади та органів місцевого само­врядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального ви­користання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цін­ності земель у складі природних ресурсів та ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, контролю за використанням і охороною зе­мель, економічного та екологічного обґрунтування проектів землеуст­рою.

Державний земельний кадастр є основою для інших відомчих і га­лузевих кадастрів та інформаційних систем.

Інші цікаві матеріали

Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її ...

Великі географічні відкриття
Періоду розкладання феодалізму і виникненню капіталістичних відносин передували Великі географічні відкриття, що зіграли важливу роль у переході до буржуазного способу виробництва. Великі географічні відкриття були ...

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...