Огляд літератури.
Основними принципами ведення державного земельного кадастру є:
- забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки в межах України;
- запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;
- запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та забезпечення її достовірності.
Державний земельний кадастр включає такі складові частини:
- кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.
Кадастрові зйомки включають:
- кадастрову зйомку земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;
- відновлення або встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж зон обтяжень і обмежень щодо використання земельної ділянки;
- виготовлення кадастрового плану.
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природо-кліматичних умовах.
Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою для відповідних сільськогосподарських культур. Вищим балом оцінюються ґрунти, які мають найбільшу природну продуктивність.
Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та просторового базису у суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання за доходністю з одиниці площі.
Економічна оцінка земель різного цільового призначення проводиться для порівняльного аналізу їх ефективного використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається за методикою затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.
Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Державний земельний кадастр України ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів:
- базовий (на рівні району в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, крім районів у містах, міст обласного значення);
- регіональний (на рівні Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя);
- національний (по Україні в цілому).
Структурним блоком Державного земельного кадастру є державний кадастровий облік земельних ділянок. Процедура державного кадастрового обліку земельної ділянки включає:
- перевірка повноти і правильності формування кадастрової справи земельної ділянки;
- присвоєння земельній ділянці ідентифікаційного (кадастрового) номера, занесення даних про земельну ділянку в державну кадастрову книгу;
- заповнення реєстраційної карти земельної ділянки, яка передається в державний реєстр земель разом з кадастровою справою.
Державний реєстр земель - це правова сторона земельного кадастру (процес, необхідний для виникнення, зміни, переходу, обмеження і припинення прав власності або інших прав). Він забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників та землекористувачів на надані їм в установленому порядку землі.
Інші цікаві матеріали
Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 %
колишнього економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку
країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації
...
Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний
етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та
міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення
всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...
Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки
суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях
близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в
Поліссі, на заплавах рік, по б ...