Кадастрове зонування
.1. Встановлення місця розташування обмежень щодо
використання земель
З прийняттям Земельного кодексу України однією із складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування включає встановлення:
· місця розташування обмежень щодо використання земель;
· меж кадастрових зон та кварталів;
· меж оціночних районів та зон;
· кадастрових номерів.
У наш час відбувається інтенсивний процес створення, вдосконалення і освоєння норм і правил земельних відносин нового типу, які базуються на державній, комунальній та приватній власності на землю, чіткому обліку земельних ділянок і прав на них, а також захисті прав власників і користувачів земельних ділянок. Земельну ділянку можна купити, продати, подарувати, заставити, внести в статутний капітал, здати в оренду. Такі операції з земельними ділянками набувають масового характеру, що вимагає забезпечення юридичної повноти прав на них, повноти опису самої ділянки, її правового статусу, в тому числі обмежень, пов’язаних з їх використанням.
Обмеження прав власників землі і землекористувачів щодо використання земельних ділянок у господарській діяльності і обтяження їх правами інших осіб виникають, як правило, у зв’язку з тим, що ці землі знаходяться в середині або примикають до територій і об’єктів, які особливо охороняються, або розміщені поблизу шкідливих виробництв чи в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підземних вод, або на них прокладено різні комунікації.
Відповідно до ст. 91 і ст.96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів і дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Наявність обмеження земельної ділянки щодо її використання в господарській діяльності спричиняє обмеження прав власника землі або землекористувача щодо розпорядження нею. Можливе також надання права обмеженого використання земельної ділянки або її частини іншим громадянам і юридичним особам для визначення дозволених цілей у порядку встановлення земельного сервітуту. В умовах функціонування різних форм власності на землю, різкого збільшення кількості власників земельних ділянок, складної економічної системи, права обмеження щодо користування земельною ділянкою, необхідно будувати на правовій основі, яку потрібно розвивати і вдосконалювати.
Державна реєстрація земельних ділянок і прав на них у складі державного земельного кадастру сьогодні є єдиним доказом існування зареєстрованого права, яке може бути оскаржене тільки в судовому порядку.
Обмеження прав на земельну ділянку - це встановлення обмеження на використання власності земельної ділянки або її частини в порядку передбаченому законом або договором.
Інші цікаві матеріали
Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток
ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та
природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку
відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...
Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи:
моделювання, історичний, картографічний, літературний,
порівняльно-географічний, системний, статистичний методи.
Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...
Торгівля
До соціальної сфери належать також торгівля (державна, кооперативна,
приватна) і підприємства масового харчування. На їх розміщення впливають
особливості розселення в районі [8].
Торгівля і масове харчування тісно пов'язані з ...