Кліматичні умови
Клімат Волинської області
помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим кліматом. Пересічна температура січня – 4,9º , липня +18,2º. Період з температурою понад +10º становить 155 днів. Опадів 900 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше – взимку. Висота снігового покриву 12 – 14 см. Належить до вологої, помірно теплої агро кліматичної зони. Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволоженням. На території району воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15°. Влітку бувають зливи з грозами, іноді — град. Внаслідок злив в окремих місцях змивається верхній шар ґрунту. Взимку низькі температури тривають до 25 днів, ожеледь – 15 днів і більше, паморозь – від 10 до 20 днів. Часто бувають відлиги, під час яких утворюється льодова кірка. Значної шкоди завдають низькі весняні і ранні осінні заморозки. Північно-західна частина області належить до вологої, помірно теплої, південно-східна – до недостатньо вологої, теплої агро кліматичної зони. Діє 6 метеостанцій (Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк , Любешів, Маневичі, Світязь).
Дослідна ділянка розташована в Ратнівському районі Волинської області
. Розташована у північно-західній частині області, за 22 км від залізничної станції Заболоття.
Населення становить 51,9- тис. чол., у тому числі:
міське населення 13,3 тис.чол; сільське населення 38,6 тис.чол.
Проживає в районному центрі 8,9 тис.чол.
Народжуваність на 1000 жителів 14,6. Смертність на 1000 жителів 14,6 Природний приріст на 1000 жителів – 0. Пенсіонерів - 13335чол.
Пересічна температура січня -4,9º, липня +18,2º. Опадів 549 мм на рік. Розвинуті деревообробна, легка, харчова, переробна, будівельних матеріалів галузі промисловості.
За багаторічними спостереженнями середня температура найхолоднішого місяця січня в Луцьку становить -4,6º, найтеплішого місяця липня +18,6º, у Ковелі відповідно -4,8º і +19º.Річний хід температури характеризується поступовістю змін протягом року. Це видно з таких даних (див. табл. )
Таблиця 1
Середньомісячні температури повітря
Станції |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Луцьк Ковель |
-4,6 -4,8 |
-3,6 -3,7 |
0,7 0,3 |
7,4 7,1 |
14,0 13,6 |
16,7 17,5 |
18,6 19,0 |
17,4 17,9 |
13,7 13,7 |
7,8 7,9 |
1,8 -1,4 |
-2 -3 |
Зима у зв’язку з переваженням західних та південно-західних вітрів і високої відносної вологості (90%) порівняно м’яка. Проте бувають роки, коли морози досягають 30º і більше.
Кліматичні відмітки в межах області незначні у зв’язку з невеликою її територією. Різниця в середніх температурах північної і південної частин області в січні становить 0,8º а в липні 0,4º.
Весна в області починається у другій декаді березня і триває 70-80 днів. Початком весняного сезону вважають дату стійкого переходу середньої добової температури повітря через 0º. Для весни характерним є швидке наростання температур. У першій декаді квітня середні добові температури стають вищими 5º, а в третій декаді – переходять через 10º. З цим пов'язаний інтенсивний ріст більшості рослин. Весною бувають часто приморозки, які завдають шкоди садам і городнім культурам.
Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволоженням. На території області воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15º. В найтеплішому місяці – липні середня температура 17-19º, максимальна 36-38º. Влітку бувають зливи з грозами, іноді град. Внаслідок злив подекуди вилягає хліб, в окремих місцях змивається верхній шар ґрунту.
Інші цікаві матеріали
Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне
Напевне,
найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер,
Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети
складені ним майже цілком. Не
є виключенням і наша Земля: біль ...
Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава
українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7
тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають
територіальною базою розм ...
Геодезія
Геодезична мережа — це
сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених
спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.
Геодезичні
мережі поділяються на: державні, спеціального ...