Методика спостережень за ростом та розвитком сільськогосподарських культур
Фенологічні спостереження
– спостереження, які проводяться над рослинами від посіву до дозрівання. Ціль їх – встановити час настання фаз розвитку рослин. При фенологічних спостереженнях зазвичай відмічають початок фази, коли вона спостерігається у 50-75% рослин.
У зернових культур (пшениця, ячмінь, овес,) рекомендується відмічати наступні фази: час посіву, поява сходів, третього листка, вихід в трубку, колосся або виметування, молочна, воскова і повна спілість, час збирання. Результати фенологічних спостережень записуються в таблицю.
Дані фенологічних спостережень використовуються для визначення періодів між фазами і визначення загальної довжини вегетаційного періоду.
Врожай обумовлюється в основному площею листової поверхні рослин, тривалістю їх активної діяльності і продуктивністю фотосинтезу рослин. Так як лист відіграє важливу роль в появі органічної речовини і через нього проходить основна маса води в процесі транспірації, важливо знати розміри листової поверхні даної культури на 1 га, а також потреба і витрата води листям. Періодичне визначення площі листя рослин дає можливість пояснити різниці у врожаї по варіантам польового досліду.
Листову поверхню можна визначити методом висічок. З дослідної ділянки беруть не менше 10 рослин і обривають листя. Потім з цього листя за допомогою загостреної трубки роблять 20-50 висічок загальною площею не менше 10-20 см² і зважують. Одночасно визначають загальну масу всього листя проби. Розраховують площу листя по формулі:
S = ( PS ∙n ):P
,
де S – загальна площа листя проби, см²; P – загальна маса листя, г; S - площа висічок, см²; n – число висічок; P
- маса висічок, г.
Знаючи число рослин на гектарі, можна обчислити їх загальну листову поверхню.
Періодичні вимірювання листової поверхні рослин дають можливість визначити показник, який характеризує фотосинтетичну роботу рослин за вегетацію. Цей показник називається фотосинтетичним потенціалом. Його розраховують, сумуючи площі листя на 1га посіву за кожний день вегетаційного періоду. Сумування проводять графічно.
В дослідах висота стебла вимірюється в період повного цвітіння або перед збором. Середню висоту рослин визначають сумою промірів всіх рослин на 1 м², ділене на число рослин; метрівки закладають в 4-8 місцях ділянки в залежності від її розміру.
Густота стояння рослин
– число рослин на 1 м². У культур суцільного посіву її визначають двічі за період вегетації рослин на постійних площадках. Площадки виділяють після появи повних сходів і відмічають їх невеликими кілками. На кожній ділянці повинно бути не менше чотирьох площадках загальною площею 1 м². Вони повинні мати обов’язково парне число рядків і розміщуватися на ділянці по діагоналі.
В озимих і ярих зернових, прядильних культур густоту стояння визначають двічі: після повних сходів і перед збором або під час збору. Перший підрахунок дозволяє перевірити норму посіву і польову сходимість, а також встановити густоту стояння по варіантам досліду. Другий підрахунок дає можливість встановити кількість збережених до збору рослин.
У просапних культур суцільний підрахунок рослин роблять після проривки і перед збором на невеликих ділянках (до 100 м²) на всій площі, а на ділянках більше 100 м² виділяють 4 площадки в різних місцях ділянки з загальним числом рослин не менше 100. Діленням сумарної площі облікових ділянок на число рослин знаходять площу живлення однієї рослини.
Інші цікаві матеріали
Застосування інноваційних технологій навчання географії
1.
Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави,
запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні
напрямки державної полі ...
Організація і управління виробництвом
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і
організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при
створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території
Лисецької ...
Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих обєктів
Обмірковуються підходи в оснащенні наземних
рухомих об'єктів (НРО) сучасними системами навігації (СН). Обговорюються вимоги
до перспективних СН та її склад. Зроблено висновки, що перспективна СН є
зкомплексована СН із ...