Агрохімічні дослідження
Агрохімічні дослідження планується проводити на варіантах без дренажу, на варіанті з глибоким закладанням дрен максимум, мінімум (0,9 та 1,3 м) з відстані між дренами найбільшою і найменшою. Глибина відбору 0-30 см і 30-50 см. Відбір зразків здійснюється на режимній ділянці способом конверту, частота відбору початок вегетації, завершення вегетації і щомісячна протягом вегетації. Дата відбору зразків на агрохімічний аналіз повинні співпадати з терміном відбору на вологість ґрунту. При аналізах визначається NO (
нітратний азот), NH (амоній азот), PO, KO.
Термометри встановлюються вряд зі Сходу на Захід по мірі наростання глибини.
Об’єкт дослідної ділянки розташований у північно-західній частині області, за 22 км від залізничної станції Заболоття Волинсько їобласті у селищі міського типу Ратне. З метеостанцією у м.Ковель.
Клімат Волинської області
помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим кліматом. Пересічна температура січня – 4,9º , липня +18,2º. Опадів 900 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше – взимку. Висота снігового покриву 12 – 14 см. Дослідна ділянка належить до вологої, помірно теплої агро кліматичної зони. Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволоженням. На території району воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15°. Влітку бувають зливи з грозами, іноді — град.
Геоструктурну основу території складають кілька технічних елементів південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи: Ратнівський
горст, на Південному-Заході від нього – Ковельський виступ, решта території – Волино-Подільська монокліаль і Львівський палеозойський прогин. Для геологічної будови характерні два структурних поверхи: нижній, утворений дисковими
протерозойськими і палеозойськими породами і верхній – складений монокліальними верствами крейдового, місцями – палеогенового віку. Корінні породи в межах низовинної частини області повністю перекриті антропогеновими водно-льодовиковими піщаними і льодовиковими піщано-галечними відкладами, на вододілах і схилах Волинської височини – лесовидними породами.
Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямку. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна – 139 м на межиріччі Стоходу і Прип’яті.
Поверхневі води Волині представлені річками і озерами. Частина річок бере початок на території області, витоки інших знаходяться далеко за її межами. Всі річки належать до рівнинного типу і характеризуються незначними швидкостями течії (0,1-0,3 м/с). Геологічна будова і походження Волино-Подільського плато і поліської території області різні.
Волино-Подільське плато складене з осадочних відкладів палеозойської ери і більш різких (тобто близьких до нас) відкладів. На великій глибині під Волинським плато залягає вгнута вниз кристалічна основа, заповнена осадочними і континентальними відкладами – пісковиками, глинами, пісками, шарами кам’яного вугілля, крейдою та іншими відкладами різних періодів, починаючи з силурійського і до наших днів.
Переважають на Поліссі дерново-слабопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти. Вони займають 60% площі зони. Розповсюдженні ці ґрунти на моренних горбах і грядках, зандрових і терасових рівнинах. Як дерново-слабопідзолисті, так і дерново-підзолисті – ґрунти різної степені оглеєння і різного механічного складу являються бідними на поживні речовини. вони мають незначну кількість гумусу, мають виключно низьку ємність поглинання, до того ж поглинаючий комплекс їх насичений здебільшого іонами водню.
На даній дослідній ділянці залягають дерново-підзолисті глеєві піщані ґрунти. Розповсюдженні на пониженнях слабостічних терасових і зандрових рівнинах, в окремих міжрядних пониженнях з глибоким заляганням ґрунтових вод. Ґрунтові води приховані на глибині 1,8м.
Ґрунтову вологу вимірюють вимірюють на відстані 0-10, 20-30, 30-50 см 1-2 рази в місяць в 3 разовій повторно Спостереження за температурою ґрунту здійснювалося під час вегетаційного періоду. Для вимірювання температури ґрунту на глибині 5, 10, 15, 20 см використовували термометри Савінова, а в більш глибоких горизонтах - витяжні термометри.
Вцілому , природні умови , що характеризують об’єкт дослідження є типовими для данної фізико-географічної обстановки.
Для встановлення оптимальних параметрів дренажу на об’єкті закладається 10 варіантів досліду
Інші цікаві матеріали
Застосування інноваційних технологій навчання географії
1.
Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави,
запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні
напрямки державної полі ...
Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції
економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не
дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У
підручника ...
Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф
освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного
етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна
вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...