Науково-пізнавальні можливості цифрових моделей поверхні землі

Ще наприкінці 1940-х років, описуючи рух льодовика у лівобе­режній частині дніпровського язика, В.Г.Бондарчук [1, 2] писав, що перед тілом льодовика існувала поверхня, замулена через танення льоду і сті­кання талої води, і по ній льодовик рухався. Власне, верхня верства, зо­бражена на знімку, є добре перемішаним висохлим мулом, але утворилася вона не в результаті поступового стікання води з тіла льодовика, а в результаті висихання добре перемішаного матеріалу, можливо, прине­сеного селевим потоком.

Припущення щодо існування селевого потоку передбачає таку послідовність розвитку подій. У межах сучасного межиріччя Дніпра та Удаю до певного часу над згаданим зрізом-контактом існувала досить

потужна товща, рельєф якої був подібний до сучасного на лівобережжі Удаю. Під дією якихось сил ця частина осадової товщі була зрізана та переміщена південно-східніше долиною Дніпра. Тепер фрагменти пе­реміщених товщ відомі під назвою „гляціодислокованих” відторженців – Букринсько-Канівських, Вільшанських, Мошногірських, Мотронівських та ін. Те, що початковим місцем їх розташування є колишнє межиріччя Дніпра та Удаю, було встановлено ще в середині минулого сторіччя [1, 2, 4, 9, 12]. Але механізм їх переміщення пов’язували з рухом льодовика. Припускалося, що відірвані брили, вмерзлі у льодовик, були переміщені з деформуванням або без нього, в непорушеному стані.

Загалом таке пояснення є логічним, але потребує принаймні встановлення походження відкладів, які перекрили площину зрізу-контакту. Крім того, рухомий льодовик повинен був залишити помітніші сліди, зокрема, ті ж моренні відклади.

Відсутність переконливих слідів льодовика навела на припущення про грандіозну природну катастрофу, яка знищила ті сліди льодовика, якщо він був, або просто зрізало поверхневі відклади межиріччя Дніпра та Удаю. Це припущення було зроблене автором дещо раніше [16]. Тоді воно базувалося на спрямленості, паралельності та неглибокому врізові долин Супою, Трубіжу, Переводу, Оржиці та інших). Остаточне під­твердження цього припущення отримано після аналізу зображення рель­єфу за цифровими моделями поверхні (рис. 2, 4,). Вниз за течією Дніпра такі явища спостерігаються на межиріччі Псла та Ворскли (рис. 5, верхня частина) та на межиріччі Орелі й Самари (рис. 5, нижня частина).

Селевий потік був дуже потужним і стрімким. Борозни, що залиши­лися на поверхні, свідчать про те, що разом із мулом неслися велетенські брили, які залишили глибокі сліди на поверхні (рис. 4). Цей рисунок дає можливість визначити і послідовність тих подій. Схоже, що перед селе­вим потоком річка Хорол безпосередньо впадала в Дніпро, а вже після нього змінила напрямок течії на південно-східний. Це означає, що ще пе­ред початком тих драматичних подій долини річок Сули, Хорола і Псла існували у тому ж вигляді, що й тепер. Це примітно також із тих позицій, що в сучасній геоморфології заплави річок за віком прийнято вважати голоценовими. І тут ми наштовхуємось на іншу суперечність: або вік за­плав значно давніший, або всі ці події відбулись у голоцені. Одне виклю­чає інше. Тобто проблема є, і вона заслуговує детального вивчення.

Крім названих ділянок басейну Дніпра, подібні борозни можна спостерігати і в долині Сейму (рис. 7) на межиріччі з Сулою та Роменом. Але далі на схід вони зникають. Порівняння вигляду борозен цієї ділянки з попередніми виявляє між ними дуже істотну різницю. Так, межиріччя Дніпра і Сули, Сули і Псла виглядають як поверхні, по яких був розлитий мул, який потім затвердів і порепався. А в басейні Сейму поверхня вигля­дає ідеально чистою (рис. 7). Це може означати тільки одне: що той мул, який можна спостерігати у долині Дніпра, частково був принесений, із басейну Сейму в тому числі. Тут просто зійшов перезволожений верхній прошарок, залишивши по собі мерзлу товщу.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...

Основні рекреаційні райони України та перспективи їх розвитку
Актуальність теми. Рекреація - діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини - набуває значного розвитку і залишається актуальною для людини, особливо в сучасних умовах її життєдіяльності. Рекреаційні ре ...

Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в ...