Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Науково-пізнавальні можливості цифрових моделей поверхні землі

Рис. 18. Геолого-геоморфологічні профілі межиріч Дніпра – р. Нивки

(верхня частина) та Дніпра – Ірпеня (нижня частина) [5].

Форма західного, правобережного контакту, дає підстави припус­кати, що дія сил була скерована не в західному, а у східному напрямку. Осадова товща правобережжя начебто підсунулася під платини насуву і зібрала їх у єдине (див. збільшений фрагмент Бучацького насуву на рис. 15). Виглядає так, що в певний момент товща правобережжя просунулася на схід на відстань приблизно 10 км, створила насуви, згребла верхню частину порід, а потім відсунулася на захід. При відсутності слідів переміщення кристалічних порід таке припущення взагалі виглядає фантастичним. Але тут обов’язково маємо згадати про сліди-борозни, які залишили на поверхні блоки промерзлих гірських порід і льоду, що були несені селевим потоком. Можна було б припустити, що Канівсько-Бук­ринські насуви виникли як результат удару одного з них об нерівність поверхні, хоча це мало ймовірно, враховуючи глибину проникнення зміщень і розміри дислокацій. Розміри тих блоків були занадто малими для виконання такої роботи. Явище повинно було бути ще масштаб­нішим, можливо таким, якому не має аналогів в історії антропогенового періоду взагалі.

Рис. 19. Знімок стінки археологічного розкопу біля підніжжя гори Щекавиці на Подолі у Києві. (Фото В.Кримчака) [20].

Подпись: 
Рис. 20. Об’ємне зображення деформації поверхні біля сіл Хоцки та Озерище
Повернемося до об’­ємного зображення ділянки басейну Дніпра, що охоплює територію від р. Здвижа на заході до р. Сули – на сході, та від р. Сожу на півночі до р. Росі – на півдні (верхня частина рис. 17). У структурі зображення досить харак­терно виглядає межиріччя Дніпра, Ірпеня та Росі.

Будова цієї ділянки не гармонує з навколишніми територіями. Вона виглядає так, начебто з півночі до межі кристалічного фунда­менту сповзла велетенська брила, яка потім розтеклася подібно до рідкого цементного розчину. Примітним є південний контакт цієї ділянки.

Вигляд зображення дає усі підстави припускати, що у свій час уздовж цього контакту існували значні напруження, що призвели до утворення структур, подібних до Канівсько-Букринських (нижня частина рис. 17).

Структура зображення долини Дніпра не залишає нічого іншого, ніж припустити, що на одному з етапів розвитку селевого потоку були зірвані з місця брили розміром у кілька десятків кілометрів. Причому за їх співвідношенням із видимими борознами (місцями вони їх перекри­вають та зрізують), можна стверджувати, що це сталося на завершаль­ному етапі селю. Остаточно поверхня межиріччя Дніпра, Ірпеня та Росі сформувалося вже після танення порового льоду та льодової шапки, коли розкислі гірські породи розтеклися по прилеглій території.

Для підтвердження такого припущення приведемо два геолого-гео­морфологічні профілі (рис. 18), що характеризують будову верхньої час­тини осадової товщі на межиріччі Дніпра та р. Ірпеня (верхня частина) і Дніпра й р. Нивки (нижня частина). Навіть побіжний аналіз показує, що контакт відкладів Київської світи з перекриваючими верствами є неузгодженим. А вся товща, що залягає над Київською світою, є значно порушеною та деформованою.

Про те, що ці деформації могли мати місце під час одного зі зле­денінь, свідчить фотознімок стінки розкопу, зроблений під час архео­логічних робіт на Подолі біля гори Щекавиці. Як видно з фотозображення (рис. 19), піски полтавської світи, тепер сипучі, у мерзлому стані зазнали сильних вертикальних поштовхів і значних переміщень. Найбільш імовірним є те, що вертикальні поштовхи є наслідком ударів нижньої частини брили під час її переміщення.

Можливо, що наведені вище приклади є наслідками швидкого переміщення велетенської брили, що рухалася по промерзлій залитій мулом поверхні і яка після удару об кристалічні породи розкололася. Один із її фрагментів відскочив у східному напрямку. Фронтальна його частина виконала роботу ковша бульдозера. На лівому березі після того, як глибина врізання перевищила кінетичну енергію, цей фрагмент відскочив назад у західному напрямку. Оскільки буфером при ударі були зібрані у насуви породи юри, і через них передалася зворотна сила удару, вони разом з головним блоком відлетіли до їх сучасного положення.

Перейти на страницу: 3 4 5 6 7 8 9

Інші цікаві матеріали

Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку
Актуальність теми. Технічні культури в Україні - один з рпровідних підкомплексів АПК України, від рівня розвитку якого залежить активність розвитку АПК в Україні. Світове сільське господарство в останні роки зберегло те ...

Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині
Курсова робота присвячена темі „ Досліджування сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині ”. Дослідження швидкості вітрів та суховіїв, динаміки змін є досить актуальними для народного та сільського господарства ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено