Ділянка Red Deer River

Таким чином, виключення з розряду потенційних чинників утворення каньйону поверхневих вод, змушує нас звернути увагу на наявність можливих підземних джерел живлення. На детальних топографічних картах (див. рис.17) цієї території видно, що на днищах більшість ярів зазначені постійні потоки, води яких і є тим агентом механічного та хімічного руйнування та виносу мас гірських порід. З наведеного щойно знімку, видно (рис.20), що потужність потоків для кожного з ярів є різною, не дивлячись на те, що на топографічній карті вони всі зазначені як постійні потоки.

З того ж знімка видно ще одну деталь, про яку вже йшла мова і яка може виявитися досить істотним елементом у схемі формування улоговини Horseshoe Canyon, - це умови залягання осадових порід. Зі знімка видно, що геологічні верстви разом з поверхнею та дном яру піднімаються у бік верхів’я, яке займає найбільш підняті ділянки вододілу (див. карту на рис.17). Це є підставою для твердження, що ця частина вододілу не є препарованим ерозійним останцем, а відповідає на поверхні положенню антиклінальної складки. Про це свідчить і об’ємне моделювання (рис.21) та зображення з космічного знімку цієї ділянки (рис.22).

Ця обставина є суттєвою тому, що розподіл динамічних напружень в межах антиклінальних складом є причиною інтенсифікації утворення тріщин та ослаблених зон, які через вплив на гідродинаміку підземних вод призводять до локалізації в межах структури різних ландшафтно-геоморфологічних процесів та явищ. Власне, цей принцип закладено в основу структурно-геоморфологічних та ландшафтно-індикативних методів прогнозу похованих геологічних утворень. Консультації з геологами нафтопошукових компаній підтверджують припущення про наявність локального підняття (на жаль, графічну документацію з причини конфіденційності не вдалося отримати). Його подальшій розвідці перешкоджає віднесення ділянки до природоохоронних територій.

Висновок про те, що головним агентом денудації були не поверхневі, а підземні води, хоча й є більш реалістичним, все ж таки має одну, але досить істотну ваду. При такому підході улоговина Horseshoe Canyon повинна розглядатися як зона розвантаження підземних вод, а це автоматично ставить питання про розташування зони живлення. Аналіз гіпсометрії оточуючої території дає підстав припускати два варіанти. Найближчою територією, яка б могла розглядатися як зона живлення є поверхня дна (сьогодні це денна поверхня) палеоозера (Large Glacial Lake Drumhiller – рис.19), яка рясніє різними за розмірами озерами. Другий варіант живлення струмків у Horseshoe Canyon є Скелясті гори та їх передгір’я. Фактично Horseshoe Canyon розташований вже в межах передгір’я альтитуда поверхні тут становить 850-900м над рівнем моря.

Таке припущення узгоджується з поглядами гідрогеологів про формування локальних гідросистем систем у передгірських смугах, ширина яких визначається проникністю гірських порід, перепадам альтитуд та продуктивністю підземних резервуарів. Про гідродинамічний вплив гірських масивів на передгірські ландшафти у свій час писав і Мільков Ф.І. /16/ Не так давно, автором подібні дослідження були виконані і відносно Передкарпаття. Тоді було зроблено висновок, що гідродинамічна система Карпат впливає на відстані у кілька десятків кілометрів і призводить до формування зсувів та сприяє деформуванню верств пластичних, перезволожених гірських порід під дією геостатичного та гідродинамічного навантаження з боку гірських країн /21/. На відміну від розглянутої території, у Передкарпатті, де поверхня складена водотривкими породами, при досягненні підземними водами приповерхневої зони формуються зсуви та має місце оглеєння ґрунтів.

Знайомство з будовою ділянки Horseshoe Canyon дозволило доповнити раніше розроблені схеми функціонування геосистем саморозвитку /http://www.geo.univ.kiev.ua/?d_id=68

/.Загальний принцип їх дії базується на співвідношенні геостатичного та гідростатичного тисків в осадовій товщі. Порушення початкової рівноваги між ними призводить або до підняття, або до опускання поверхні. У попередніх схемах в якості екзогенного збуджувача виникнення таких систем розглядалися поверхнева ерозія та локальна дефляція. Остання в аридних зонах призводила до утворення безстічних западини, на зразок Карагіє, Кара-Бугаз-Гол, Ельтон та їм подібних. Випадок з Horseshoe Canyon дозволяє поширити список комбінацій взаємодії екзогенних та ендогенних чинників при утворенні та функціонуванні геосистем.

Інші цікаві матеріали

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...

Країни Бенілюксу та Нідерланди
Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором перед ...

Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...