Фізико-географічна та економічна характеристика об’єкту.

Житомирська область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,9 тис кв. км. Населення — 1529,5 тис чоловік. Переважну більшість жителів становлять українці 84,9 %. Крім них, живуть росіяни — 7,0%, поляки — 5,2%, євреї — 1,8%. Середня густота населення — 51,6 чол. на 1 км. кв. Найгустіше заселені південні райони області. Житомирська область характеризується інтенсивними міграційними процесами, що значною мірою вплинули на пропорції між сільським і міським населенням. Швидко зростає міське населення, воно становить 34%. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишів.

Область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 22 райони. В своєму складі має 9 міст, у тому числі 4 міста обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зон Полісся ( північна частина області) і Лісостепу ( південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Область багата на цінні будівельні матеріали (граніти, габро, лабрадорити, кварцити). Видобуток їх здійснюється більш ніж на 50 родовищах. Розробляють Овруцьке родовище кварциту. В районі м. Коростишева, сіл Головного, Турчинки добувають лабрадорити. На Головинському і Порошівському родовищах добувають унікальне за красою і якістю оздоблювальне каміння — пегматити і мармур. Особливо багаті на поклади будівельних матеріалів Коростенський, Новоград-Волинський, Малинський і Овруцький райони. Є значні поклади каолінів, вогнетривких глин, кварцових пісків. На ряді родовищ області добувають самоцвіти — бурштин, гранати, топази, турмалін, гірський кришталь, гідрофон, яшму. З горючих корисних копалин є буре вугілля і торф, з металевих промислового значення мають родовища титанових руд, пегматитів. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.

Клімат області помірно континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Період з температурою понад +10С становить 158 днів. Сума активних температур 2390-2520С. Опадів на Півночі області 600мм, на Півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. З несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1-2 дні (рідше 4-6 днів) з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі і низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. Житомирська область належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони. На території області діють 5 метеостанцій (Житомир, Овруч, Коростень, Олевськ, Новоград-Волинський).

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 221 річка завдовжки понад 10 км кожна. Всі вони належать до басейну Дніпра — Тетерів з Гнилоп’яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії), притоки Прип’яті — Уборть, Словечна та Уж з Жеревом і Норсеном, притока Горині — Случ. Пересічна густота річкової сітки 0,36 км/км. кв., у лісостеповій частині 0,20-0,26 км/км. кв. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води. Багато озер (найбільше Кам’яне), збудовано 16 водосховищ (загальна площа понад 2,9 тис. га); найбільші: Іранське, Малинське, Житомирське і Лісне.

Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

Житомирська область лежить у межах Захіно-Української геоботанічної провінції. Лісами вкрито 1 млн. га (28% площі області). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. У Тригірському і Корабельному лісництвах, що біля Житомира є старезні 300-500 річні велетні-дуби, які охороняються як пам’ятки природи. Господарське значення мають також ялина, граб, ясен, осика, клен, тополя. Культивуються сосна кримська, сосна банська, модрина, дуб червоний, акація біла, бархат амурський. В Олевському, Лучинському, Городницькому, Ємільчинському, Білокоровинецькому і частково Овруцькому лісництвах росте релікт третинної флори України поліська лісова красуня — азалія понтійська.

Інші цікаві матеріали

Сінгапур
При виборі країни для написання аналітичної довідки я зразу визначилась, що хочу писати про Сінгапур. Для мене актуальність полягає в тому, що це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держ ...

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...

Рослинний світ Волинського Полісся
Актуальність теми. Важливість рослин у житті і розвитку суспільства помічена давно. Велика частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи спосіб життя людей протягом історичного періоду і в на ...