Природно-рекреаційний комплекс

В зв'язку з зростаючими темпами технічного впливу на навколишнє середовище і порушенням нормального функціонування природних систем охорони природи і пам'яток культури належить важливе місце в комплексі, природоохоронних заходів.

Особливо актуальною являється організація заповідних територій, і відрізняються біогеографічною оригінальністю, різновидністю природних екосистем. Важливо зберігати в різних місцях району “природні еталони” для порівняння оцінки екологічних насадив антропогенних змін, для організації екологічного моніторингу за природними і антропогенними процесам і плануваннями раціональних форм природокористування.

У районі створено Княждвірський заказник державного значення та 9 заповідних урочищ районного значення.

Тисовий резерват “Княж-Двір” - 208 га розміщений на території Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату. На Україні це найбільший заказник тиса ягідного включеного в Червону книгу. Розміщений він на мальовничих схилах правого берега Пруту і в давні часи служив місцем мисливства і відпочинку. З ціллю збереження тису ягідного уже в 1914 році тут був заснований невеликий резерват, в якому тоді нараховувалось біля 230 тисяч екземплярів цього виду. Під час першої світової війни багато тиса було вирубано. В 1939 році Княж-Двірська дача була взята під охорону, а в 60-их роках peзерват республіканського значення. В резерваті тис мідний зустрічається в вигляді біогруп або окремих в ялицевих бучинах на багатих кальцієм ґрунтах. Максимальні його дерева мають діаметр 30 см і висоту 12-13 м. Крім тиса в резерваті ростуть інші рідкісні види: лілія лісна, арум плямистий, шафран Гефеля. Резерват має і сільськогосподарське значення. Тут можна вести збиране насіння тиса і вирощувати посадочний матеріал з ціллю наступного застосування цієї цінної породи в відповідні типи лісу, а також для озеленення. Екологічні умови району повністю сприятливі для його широкого користування [17].

Серед заповідних урочищ найбільш цікавими є Шепарівський ліс-діброва - площею 38 га, урочище Стайки 45 га з насадженнями - дугласії і секвої. Найбільший за площею заказник Хотимир площею 137 га. Це мисливське господарство, де є дикі кабани, європейська косуля, лосі і завезені з Словаччини 3 сім’ї муфлонів. Цікавим є найменший за площею резерват – Торговицьке болото – 3,7 га з сфагновими мохами.

У Коломиї є два парки - пам'ятники садово-парового мистецтва місцевого значення. Це парк ім. Т.Г.Шевченка і міський парк, які були засновані ще в минулому столітті. У парку Т.Г.Шевченка є 8 екземплярів тиса ягідного, 2 чотирьохсотлітні дуби.

Згідно прийнятому рішенню про охорону природи необхідно сприяти збереженню ландшафтів, водних екосистем, рослинного і тваринного світу, об'єктів неживої природи, a також пам'ятників історії і культури в наукових, рекреаційних і виховних цілях: створювати необхідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, а також культурними і історичними пам'ятками. У районі і є заповідні урочища: Старий Гвіздець (сіножаття), Вскресінецька гора, Печеніжин, Ланчин та інші. Тут знаходяться ботанічні рослини, які занесені в Червону книгу: башмачок дійсний, шиверенія подільська, рябчик [19].

Взаємовідносини людини і навколишнього середовища та використання природних ресурсів визначається рівнем продуктивних силі типом виробничих відносин. В районі біля Ковалівки, Мишина ведуться протиоползневі роботи, по запобіганню забруднення басейну вод Пруту, атмосферного повітря. Найбільші водоочисні споруди розміщені у Коломиї, так як там сконцентровані промислові, заводи району. В наш час необхідна і їх реконструкція та будівництво нових в зв'язку з зростанням заводів і фабрик, їх розширенням. Постає питання забезпечення заходів по захисту від забруднення повітря і води: влаштовуються спеціальні пристрої для вловлювання газів, диму, токсичних речовин і запобіганню попадання технічної води У відкриті водойми і спеціальної обробки її фізичними, хімічними та біологічними засобами. Ділянки для розміщення промислових підприємств, життєвих будинків відводиться лише в місцях непридатних і малопридатних для сільськогосподарського користування, вилучені круті схили річкових долин Пруту та його приток, а також ярів. На них забороною випасати худобу, вести оранку, рубати ліси і чагарники. Серед природоохоронних заходів у межах району найбільшого значення надається і охороні ґрунтів від водної ерозії. Нa території налічується 10 тис. га ерозованих і земель пошкоджених водою. Особливо природоохоронного втручання потребує відтворення ґрунтового покрову на ерозованих схилах Карпат. У галузі і тваринництва заборонене пряме викидання відходів у річки. Біля Печеніжина, в передгір'ї гір, охороною відновлюються корінні типи лісів, створюються стійкі лісонасадження. Багаті Українські Карпати різноманітністю флори і фауни, цінними лікарськими, кормовими, технічними рослинами, мисливськими тваринами. Але найбільшу цінність представляють - лісові ресурси.

Інші цікаві матеріали

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...

Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...