Кадастрові бази даних.
Основа кадастрової бази даних (КБД) - земельна ділянка. Геодезичні та геометричні характеристики земельної ділянки (координати вузлів, місце розташування, оточення) та інші дані про ЗД складають реєстр земельних ділянок КБД. На сучасному етапі розвитку програми відбувається первинне наповнення КБД. Тому в якості джерела вхідної інформації слугують існуючі планово-картографічні та текстові матеріали, що містяться у кадастровій справі на земельну ділянку. Першим кроком перетворення існуючих карт на паперових носіях у цифрову форму є оцифрування з використанням дігітайзеру та сканування, в результаті чого отримують растрові та векторні зображення території у цифровому вигляді. Крім того, кадастрові бази даних формуються в результаті проведення кадастрових зйомок з використанням сучасних технологій, таких як:
• ОРЗ-технології;
• вимірювання з застосуванням електронно-оптичних приладів;
- • дистанційне зондування Землі (ДЗЗ);
• аерофотознімання. \ Перші дві технології належать до цифрових. ДЗЗ та аерофотознімання про водяться для територій, які не забезпечені сучасними топографічними картами крупних масштабів. Першим кроком перетворення даних ДЗЗ та аерофотозйом- ки у цифрову форму може бути також сканування, або дані відразу постачають ся у вигляді цифрових растрових зображень території. ' ^ ••" '
Основні методи перетворення растрових зображень у векторний формат, в якому зберігаються географічні дані в КБД, наступні:
• цифрування дігітайзером;
• напівавтоматична векторизація;
• автоматична векторизація.
Таким чином, при веденні земельного кадастру існує декілька критичних процесій Найбільш актуальним та критичним з точки зору трудових витрат та часу проведення є процес перетворення графічної інформації з паперових носіїв або вихідних даних аерофотозйомки та ДЗЗ у цифровий векторний формат та подальшого заповнення отриманою інформацією КБД. Об'єкти на цих зображеннях при заповненні КБД підлягають, по-перше, контролю коректності геометричних та топологічних параметрів, по-друге - чіткій класифікації на типи. До цих типів відносяться, наприклад: межі полів, межі земельних ділянок, дороги, будівля та споруди, водоймища, лісосмуги, шумові об'єкти та інші. Необхідно скоротити трудові витрати та час виконання операцій при перетворенні графічної інформації у цифровий векторний формат та заповненні КБД.
Щодо заповнення інформацією КБД при цифруванні дігітайзером або напівавтоматичній векторизації, то тип об'єкту встановлюється оператором та заноситься до КБД після або до перетворення чергового об'єкту у векторний формат, або система заздалегідь налаштовується на групу однотипних об'єктів.
Більший виграш часу при перетворенні графічної інформації у векторний формат дає застосування автоматичної векторизації. Але визначення типу об'єкту та сортування об'єктів за типами цілком проводиться оператором програмно-технічного комплексу введення первинної інформації.
Але найбільш актуальним при веденні земельного кадастру є автоматичне (напівавтоматичне) заповнення КБД, оскільки такий підхід разом з використанням автоматичної векторизації дозволяє:
• суттєво скоротити час введення та сортування графічної інформації у КБД;
• автоматично проводити контроль геодезичних, геометричних та топологічних параметрів об'єктів;
• проводити актуалізацію карт з певною періодичністю;
• обліковувати більшу кількість типів об'єктів. ) Для реалізації такого способу заповнення бази даних необхідне застосування сучасних моделей та технологій розпізнавання графічних образів.
Методи розпізнавання зображень і образів використовуються у різних галузях. Коло задач, які розв'язуються за допомогою цих методів, останнім часом безупинно зростає. До задач розпізнавання зображень належать, наприклад: задачі представлення зображень та текстів у зручній для людини формі (при введенні у електронну обчислювальну машину тексту, креслень, карт за допомогою сканерів); розпізнавання зображень, що створені механізмами (розпізнавання треків мікрочасток, автоматичний контроль виробів, які створені машинами, за їх зовнішнім виглядом, тощо); розпізнавання зображень, що створені природою або людиною при відсутності точних знань про явища чи закономірності, що лежать в основі їх отримання (ідентифікація відбитків пальців, розпізнавання в медицині, біології та ін.). Задача розпізнавання образів набагато складніша. Вона виходить за рамки розпізнавання зображень і полягає у необхідності класифікації об'єктів на основі, значень різноманітних параметрів об'єктів, що вимірюються у процесі оброблення. Задачі розпізнавання образів розв'язуються у таких галузях, як: дешифрування аерофотознімків, дистанційне зондування поверхні Землі, електронна дефектоскопія, реставрація зашумлених зображень; системи віддаленого контролю, моніторингу, автоматичного картографування; системи автоматизованого проектування, тощо.
Інші цікаві матеріали
Топографічне знімання
В даному курсовому проекті тема, якого „організація комплексу
топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель” села Мамаївці
Кіцманського району Чернівецької області, об’єкт розміщення в селі Мамаївці
Кіцманськго ...
Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим
Крим – це особливий культурно-історичний регіон України.
Кримська земля береже пам`ятки всіх історичних епох, тому її прийнято називати
музеєм під відкритим небом, золотим дном для археології. Історичне минуле Криму
сві ...
Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
Комплекс з виробництва товарів народного споживання - важлива
складова частина економіки країни, яка має сприяти стабілізації
загальноросійського споживчого ринку. Це в основному
галузі групи, що випустили в 1995 році м ...