Складання проектів рекультивації для різних видів порушених земель

Затрати на тимчасові будівлі і споруди вираховуються у відсотках загальної вартості будови за розділами 1 І 2 та розподіляються пропорційно до кошторисної вартості будівельних робіт за кожним об'єктивним кошторисом.

Відсоток нарахувань визначається залежно від виду будівництва, що викликало порушення територій. Розмір затрат на тимчасові будівлі і споруди треба попередньо помножити на коефіцієнт 0,85. Цей коефіцієнт враховує повернення вартості матеріалів від розбирання тимчасових будівель і споруд.

Вартість тимчасових будівель та споруд визначається і вказується в об'єктивних кошторисах. Крім того, ці затрати відображаються у розділі 8 зведеного кошторису у дужках, що підтверджує їх включення в об'єктивний кошторис.

Кінцева вартість додаткових затрат, пов'язаних із проведенням будівельно-монтажних робіт у зимовий період, вказується в об'єктивних кошторисах у відсотках до вартості будівельно-монтажних робіт і загальним підсумком записується в розділ 9 (у графах 4,5 і 8) зведеного кошторису у дужках, що підтверджує включення цих затрат до об'єктивного кошторису.

Затрати на здійснення авторського нагляду вираховуються від вартості будівельно-монтажних робіт за розділами 1,2 і 8 зведеного кошторису.

Затрати на утримання дирекції підприємства, що будується, включаючи технічний нагляд, визначаються відповідно до чинних постанов Держбуду України в розмірі 0,8 % кошторисної вартості будівництва за розділами 1,2 ,8 і 9 та записуються у графи 7 і 8. У тих випадках, коли дирекція підприємства, що будується, не створюється, ці затрати приймаються у розмірі 0,56 %.

Об'єктивні кошториси розробляються на основі кошторисів, складених за формами 2 і 3 на окремі види будівельних робіт. В об'єктивні кошториси включаються затрати й нарахування: на тимчасові будівлі та споруди (за винятком повернутих сум), подорожчання робіт, виконаних у зимовий період, подорожчання електроенергії, затрати на додатковий транспорт привізних матеріалів, поправки на малий об'єм робіт та ін.

Кошторисна документація, яка складається за технічним (техніко-робочим) проектом рекультивації, повинна до затвердження попередньо погоджуватись із підрядними будівельними організаціями або підприємствами (у випадку господарського способу виконання робіт з рекультивації). Погодження кошторисів із генеральними підрядниками проводиться замовником проекту Із залученням проектної організації, яка повинна на вимогу підрядної організації подати необхідні документи, що підтверджують об'єм і вартість робіт.

Під час рекультивації порушених територій, пов'язаних із будівництвом підприємств, будівель і споруд, а також з розробкою родовищ корисних копалин, вартість рекультивації включається у зведений кошторис на будівництво. У зв'язку з цим у технічних (техніко-робочих) проектах рекультивації складаються тільки об'єктивні кошториси (форма 2) і кошториси за формою № 3.

Щодо об'єктів (кар'єрів), де будівництво або розробка родовища закінчені та якщо раніше складеним проектом не була передбачена рекультивація порушених територій, загальна кошторисна вартість у проектах, що складаються, визначається за зведеним кошторисом, а також складається об'єктивний кошторис і кошторис за формою № 3.

Пояснювальна записка до кошторисної документації повинна містити відомості про ціни для визначення вартості робіт, розмірів накладних витрат та планових надходжень, розмір додаткових затрат і нарахувань та інші відомості, що стосуються кошторисної вартості рекультивації.

У процесі розробки проектів рекультивації порушених земель, пов'язаних із меліоративним і житлово-громадським будівництвом, кошториси складаються відповідно до існуючих інструкцій зі складання проектів для певних видів будівництва.

Вартість посадкового матеріалу, насіння, добрив, меліорантів, необхідних для проведення біологічної рекультивації, визначаються за чинними і затвердженими цінами.

У проектах рекультивації визначається економічна ефективність затрат на освоєння рекультивованих земель під сільськогосподарське використання і риборозведення (за необхідності).

Інші цікаві матеріали

Рекреаційний комплекс
Комплекс задовольняє потреби населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу. В рекреаційний комплекс входять такі об’єкти інфраструктури, як санаторії і пансіонати, будинки і бази відпочинку, тури ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: ...

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...