Закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків
Пункти тріангуляційних мереж закріплюються на місцевості центрами, над якими будуються зовнішні знаки. Центри служать для точного позначення місць розміщення пунктів і довготривалого їх збереження. Зовнішні знаки служать для встановлення на них приладів для спостережень, якщо відсутня видимість пунктів з землі, а також візирних цілей, на які проводяться спостереження з інших пунктів.
Закладання центрів
Типи центрів державних геодезичних мереж регламентуються “Інструкцією про типи центрів геодезичних пунктів” (ГКНТА — 2.01, 02–01–93), ГУГКіК, Київ, 1994 [4].
Для закріплення державних планових мереж застосовуються три види центрів: ґрунтові, скельні та центри на будівлі. Ґрунтові центри застосовуються на місцевості, де відсутнє залягання скелі до поверхні ґрунту ближче 1.8 м. Скельні центри застосовують при близькому заляганні скелі(до 1.8 м). При необхідності розміщення пунктів тріангуляції у містах центри встановлюють на будівлі (як правило, на даху).
Для закріплення пунктів астрономо-геодезичної мережі 1-го класу та геодезичної мережі 2-го класу Інструкція встановлює єдиний тип ґрунтового центру У10П.
Конструкція цього центру приведена на рис. 2.8.
Конструктивно центр складається з п’яти бетонних блоків з трьома металевими марками, що служать охоронними та пізнавальними елементами центра:
- нижній-бетонний куб з стороною 20 см з металевою маркою; об’єм — 0,008 м3, вага — 16 кг;
Рис. 2.8. Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, 1 і 2 класів. Ґрунтовий. Тип У10П
- охоронна плита-бетонна плита 50´50´10 з арматурою із дроту Ø5 мм у вигляді сітки з стороною 10 см та двома монтажними петлями; об’єм — 0,025 м3, вага — 50 кг; верхній — бетонна зрізана піраміда з металевою маркою у верхній площині та монтажними петлями, нижня площина 20´20, верхня 14´14, висота 70 см; об’єм — 0,014 м3, вага — 28 кг;
- пізнавальний стовп — бетонний паралелепіпед 10´10´70; об’єм — 0,007 м3, вага — 14 кг.
Для закріплення пунктів геодезичної мережі 3-го класу Інструкція [3] встановлює тип ґрунтового центру У20П (рис. 2.9).
Центри пунктів тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 3 та 4 класів споруджуються із чотирьох бетонних блоків з двома металевими марками:
- нижній — бетонний куб з стороною 20 см з металевою маркою, вага — 16 кг;
- охоронна плита — бетонна плита 50´50´10 з арматурою із дроту Ø5 мм у вигляді сітки з стороною 10 см та двома монтажними петлями, вага — 50 кг;
- верхній — бетонна зрізана піраміда з металевою маркою у верхній площині та монтажними петлями, нижня площина 20´20, верхня 14´14, висота 100 см, вага 14 кг;
- пізнавальний стовп — бетонний паралелепіпед 10´10´70, вага — 14 кг.
Рис. 2.9. Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 3, 4 класів. Ґрунтовий. Тип У20П
У випадках близького залягання скелі збирається центр, який вміщує не менше двох блоків з металевими марками з обов’язковим бетонуванням нижнього центра у виїмку, вирубану у скелі, та встановленням на верхньому центрі пізнавального стовпа (тип У30П-при заляганні скелі від 1 до 1,8 м). Центр типу У30П показаний на рис. 2.10, а типу 140П — на рис. 2.11.
Рис. 2.10. Центр пункту тріангуляції, трилатерації, 1, 2, 3, 4 класів. Скельний. Тип У30П застосовується при заляганні скелі від поверхні землі до 1 м)
Рис. 2.11. Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3, 4 класів.Скельний. Тип 140П (застосовується при заляганні скелі від поверхні землі від 1м до 1,8м)
Якщо пункт тріангуляції необхідно закріпити на будівлі, застосовують центр типу У16 (рис. 2.12).
Інші цікаві матеріали
Регіональна економіка промисловості України
Промисловість
– найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї
припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному
господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...
Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до
складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана
Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими
полками (Переяславським, Іркліївськи ...
Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Тернопільська
область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з
Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з
Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопіль ...