Морфоструктура.

Сучасна морфоструктура Карпат сформувалася в основному в неоген-антролпогенний час, але вона включае також морфоструктури, які успадкували поздовжні та поперечні елементи давнього структурного плану. Усі морфоструктури крім вулканогенних, виникли внаслідок інтенсивного злиття порід і розвитку надвигів та горстів. В морфоструктурі гір відобразились великі глибинні поздовжні та поперечні розломи .

До глибинних поздовжніх розломів також належать:

1. Серединокарпатський, вздовж якого відмічається крутий північно-східний схил Полотинського хребта, Ссвидовця, Чорногори і Гринявських гір;

2. Зовнішньокарпктський, з яким пов’язують формування протяжних морфоструктур скибової зони;

3. Передкарпатський, що замаскирований надвигом між внутрішньою та зовнішньою зонами прогибу ;

4. Краєвий розлом Руської платформи – зовнішня межа Передкарпатського передового пргибу .

Поперекові розломи мають північно –східну орієнтацію і перетинають майже під прямим кутом північно-західне поширення карпатських складчастих структур. З поперековими розломами пов’язані субмерідіональні відрізки річкових долин Латориці, Боржави, Тереблі, Чорної Тиси та ін. Система поздовжніх і поперекових розломів сприяла винекнинню глибокої ступінчатої структури фундаменту Карпат .

Передкарпатська височина – обернена морфоструктура , що займає простір між південно-західною окраїною Руської платформи і гірським поясом Карпат і відокремлюються від них рядом виражених в рельєфі регіональних глибинних розломів північно-західного розповсюдження. В геоструктурному відношенні Передкарпатській височині відповідає Передкарпатське передгірний прогиб. Порівняно широкий на північному заході ( до 50-60км.) прогиб поступово звужується в південно-східному напрямку до 25-30км. В прогибі виділяються дві зони: внутрішня

Геосінклінальна і зовнішня приплатформенна. Зовнішня і внутрішня зони поділені регіональним надвигом що виникнув вздовж лінії розлома.

Передкарпатська піднесена рівнина інтенсивно розділена правими протоками р. Дністер, зв’язаними найчастіше з зонами поперечних тектонічних порушень. Тому для рівнини характерно чергування піднесених міжріч з широкими терасами долинами, які розділяють їх.

Вмежах Карпатського складчатого гірського спорудження виділяється ряд структурно – фацальних зон: Скибова, Кросненська, Дуклянська, Магурська, Чорногорська, Свидовецька, Бурктська, Рахівська, Мармарожська, Пенінська. В геологічній будові зон беруть участь шари мелового і палеогенового фліша, а в Чівчинських горах і Рахівському масиві з-під фліша виступають кристалічні сланці і мармури протерозоя. До складу нижнього фліша входять конломерати, вапняки і мергелі.

Зовнішня смуга Українських Карпат представленя лускато-моноклінальними середньо гір’ями і низько гір’ями та відповідає, як правило, Скибковій зоні. Ширина зони біля 40км. В її складі виділяють Безкиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Кордон з Передкарпатським пргибом тектонічний і карпатські флішеві породи у вигляді луски на сунуті на внутрішню зону прогиба. Для морфоструктури Зовнішніх Катпат характерний розвиток довгих і вузьких лускоподібних надвигів, так званих скиб, що насунуті одне на одне з амплітудою до 13км. в Безкидах і Горганах налічуються 6-7 паралельних скиб, в Буковинських Карпатах їхня кількість збільшується 8-9. Тут скиби стають вужче і відстань між ними зменшується.

В межах Скибових Горган від р. Мізунки до р.Пруту гірські хребти набувають звивистого обрису . Сереньовисотні хребти Горган мають гострі гребні, круті спади з кам’яними осипами.

Морфоструктура внутрішніх Карпат – зона складчасто-глибових і глибових гір, що утворюють орографічну вісь Карпат. Сучасний рельєф Внутрішніх Карпат відрізняється масивністю форм. Це залежить як від літологічного складу складових порід, так і від неглибоко розташованого кристалічного фундаменту зони, розбитого розломами на окремі блоки . Певно, ще в домезозойський час формування гірського рельєфу Карпат фундамент випробував здебільшогопозитивні глибові рухи. Тому тут розміщені найбільш високі гіоські масиви Українських Карпат : Полонинський хребет, Чорногори, Гринявські і Шипитські гори .

Інші цікаві матеріали

Організація і управління виробництвом
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Лисецької ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних, соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального п ...