Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів
Якщо поетичний фольклор найкраще виражається через пісенну творчість, то проза знаходить собі місце у розповідях екскурсоводів про гуманістичні принципи життя, людські чесноти населення туристичного краю. Так, перекази, як жанр прозового фольклору, часто використовується в екскурсійній інформації про Хмельницького, Мазепу, Залізняка, Довбуша, невідомого партизана і т.п.
У наш час не в однаковій мірі збереглися жанрові види фольклору. Так, у Карпатах найбільш поширені обрядові народні пісні, коломийки, казки легенди; на Наддніпрянщині - історична, особливо козацька пісня, а на Лівобережній Україні - дума. Врахування певних регіональних особливостей фольклорної традиції у туристичній діяльності ніскільки не вплине на якесь політичне розчленування народу, а, навпаки, посилить поетичну виразність, а разом із нею культурно-пізнавальну привабливість конкретної території.
Наступний етап оцінки пов'язаний з об'єднанням покомпонентних балів окремих компонентів оцінок, які отримані по окремих блоках історико-культурних туристичних ресурсів, в інтегральну величину. У результаті дістаємо загальну суму балів, яка і характеризує пізнавальну цінність ПСТР окремого поселення, або місцевості
де: А - інтегральний показник пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, місцевості; Рi - компоненти пам'яток історії та культури; Тi - компоненти архітектурних пам'яток; Si - компоненти пам'яток мистецтва; Ri - компоненти етнографічних пам'яток; Fi - компоненти пам'яток народної творчості.
Для зручності оцінювання (співставлення і порівняння оціночних параметрів) важливо ввести поняття "коефіцієнта пізнавальної цінності" (Кр), який дорівнює відношенню суми отриманих балів оцінки ПСТР окремого поселення, місцевості до максимально можливої кількості балів, яка наведена в шкалі оцінок:
де: А - сума балів пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, території (блоку); Аmax - максимально можлива сума балів за шкалою бальної системи оцінок.
Цей коефіцієнт зручний для визначення рівня привабливості не лише комплексу історико-культурних ресурсів, але й для окремих блоків. Для цього достатньо поділити отриману суму балів на максимально можливу кількість балів у розрізі окремих блоків ГКТР.
Виходячи із значення Кр, можна провести наступне ранжування рівнів пізнавальної цінності ПСТР: 0,86-1,00 - унікальні
0,65-0,85 – високоатрактивні
0,45-0,64 - середньоатрактивні
0,25-0,44 - малоатрактивні
менше 0,25 - неатрактивні
В Карпатському туристичному регіоні зосереджена значна кількість історико-культурних пам'яток, рівень туристичного використання яких, як і всій Україні, поки-що невисокий. Тут зареєстровано понад 7000 пам'яток архітектури, що складають найбільшу атрактивність, як туристичні об'єкти [9, с.182-624].
Нами проведена спроба провести дослідження пізнавальної цінності ГКТР міст та інших поселень Карпатського регіону - Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей. У результаті проведеної оцінки встановлено, що більшість міських поселень Карпатського регіону відносяться до високоатрактивних і середньоатрактивних. Варто відзначити, що в групу високоатрактивних потрапили не лише середні міста (за кількістю населення) - Дрогобич, Коломия, Мукачево, а й навіть малі (Самбір, Косів, Трускавець). Інакше кажучи, пізнавальна цінність ПСТР не визначається величиною міста, а залежить від наявності історико-культурних об'єктів, їх структури і пізнавальної цінності наявних ресурсів.
Таблиця 8
Групування міст Карпатського регіону за рівнем пізнавальної цінності ІК'ГР і чисельністю населення
Міста, селища міського типу за кількістю жителів |
Високо-атрактивні |
Коефіцієнт пізнавальної цінності |
Середньо-атрактивні |
Коефіцієнт пізнавальної цінності |
Мало-атрактивні |
Коефіцієнт пізнавально цінності |
1. Середні міста (населення від 50 до 100 тис. осіб) |
Мукачево Дрогобич Коломия | 0,78 0,76 0,74 |
Стрий |
0,55 | ||
2. Малі міста (населення менше 50 тис. осіб) |
Самбір Косів Трускавець | 0,80 0.72 0.69 |
Хуст Сколе Добромиль Борислав Свалява Виноградів Берегове Рахів Хирів Яремча Надвірна Долина Вижниця Моршин Іршава |
0,65 0.64 0,61 0.60 0.58 0,56 0,56 0,56 0,49 0,48 0,46 0,45 0,45 0,45 |
Тячів Богородчани Болехів | 0,40 0,35 0,35 |
3. Селища міського типу |
В. Березний Рожнятів Ясиня Путала Стара сіль Чинадієво Королево Нижанковичі |
0,46 0,45 |
Міжгір'я Верховина Перечин Ворохта |
0.44 0.44 0.40 0.38 |
Інші цікаві матеріали
Соціальна інфраструктура Чемеровецького району
Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень розвитку с ...
Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської
конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до
складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився
Кенігсберзький особливий військовий о ...
Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради
Суспільні відносини щодо володіння, користування
і розпорядження землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку.
Трансформація земельних відносин завжди на всіх
етапах людської цивілізації належала до ...