Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів

Проведене групування міст за пізнавальною цінністю має не лише теоретичне, але й практичне значення. Так, високоатрактивним поселенням, якими є Мукачево, Дрогобич, Коломия, Самбір, Косів, Трускавець необхідно надавати перевагу при прокладанні міжнародних туристичних маршрутів, адже в них зосереджуються всі види ПСТР.

Середньоатрактивні поселення можуть використовуватись для часткового розвантаження високоатрактивних міст. Через ці міста доцільно прокладати місцеві туристичні маршрути, маршрути вихідного дня, а також радіальні маршрути із високоатрактивних центрів, де у більшості випадків знаходяться відомі туристичні бази, пансіонати відпочинку та інші рекреаційні заклади.

Треба відзначити, що нами оцінені лише історико-культурні туристичні ресурси. У результаті можлива така ситуація, що відомі туристичні центри, якими є, наприклад, Воловець, Ворохта, за пізнавальною цінністю ІКТР вважаються малоатрактивними. Однак, враховуючи високу привабливість і значення природних рекреаційних ресурсів ці поселення успішно використовуються для розвитку оздоровчого туризму, гірськолижного спорту та відпочинку. Наведений приклад говорить про те, що результати оцінки ІКТР повинні використовуватись в основному для розвитку пізнавального tvito^mv Звичайно, що поєднання високої пізнавальної цінності ІКТР з унікальними природними ресурсами створює сприятливі умови для розвитку всіх видів туризму.

Запропонована методика зручна для оцінки історико-культурних пам'яток сільської місцевості. Отримані результати можуть змінити тенденційні стереотипи про пізнавальні можливості окремих сільських поселень і району в цілому та стати у пригоді в першу чергу освітянам, які зацікавлені у прокладанні місцевих краєзнавчих маршрутів найбільш привабливими поселеннями з метою всебічного вивчення історії та культури рідного краю.

Нами проведена спроба оцінити ІКТР сільської місцевості Карпатського регіону. До уваги взято 702 сільських поселень, які є центрами сільських Рад. Проведена оцінка історико-культурних пам'яток показала, що сільські території в основному не виділяються високою концентрацією історико-культурних туристичних ресурсів. Винятком стали у Закарпатській області Мукачівський район; в Івано- Франківській - Косівський; у Львівській - Дрогобицький, Сколівський, Старосамбірський райони, які виділяються високою пізнавальною цінністю ЖТР. У більшості із названих районів розвиваються відомі туристичні центри, а саме: Мукачівський, Сколівський, Дрогобицький, Янівський. Винятком можна вважати лише Старосамбірський район (правда, потенційні можливості його для розвитку оздоровчого туризму тут значні). Сприятливі природні і кліматичні умови дають підставу віднести виділені райони до перспективних для розвитку як літніх, так і зимових видів туризму.

За наявністю істерико-культурного потенціалу в сільській місцевості, як засвідчує проведена оцінка в Карпатському регіоні, переважають райони середньої привабливості. У Закарпатській області їх нараховується шість із тринадцяти районів; в Івано-Франківській -чотири; у Львівській і в Чернівецькій областях по два таких райони (рис.1).

Рис. 1. Історико-культурні туристичні ресурси Карпатського регіону

Малопривабливих районів в історико-культурному плані небагато в Карпатському регіоні. У Закарпатській області - Перечинський, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський; в Івано-Фран­ківській - Долинський, Рожнятівський; в Чернівецькій області -Вижшщький і Путильський райони. Із наведеної картосхеми (рис.1) видно, що це високогірні райони, які найменш загосподарені і виділяються, у першу чергу, унікальними природними туристичними ресурсами, які вже використовуються або можуть бути використані для розвитку переважно гірських видів туризму.

Таким чином, запропонована методика оцінки пам'яток, що входять до історико-культурної спадщини українського народу, дозволить якнайповніше визначити туристично-шзнавальний потенціал окремого поселення, місцевості, району, що сприятиме ефективному функ­ціонуванню та прибутковості сучасної індустрії туризму.

Інші цікаві матеріали

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...

Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних, соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального п ...

Економіко-географічна характеристика Миколаїва
Миколаїв - місто, яке живе своєю особливою, не схожою ні на чию іншу, життя. В порівнянні з іншими містами він молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за ці роки він зміг перетворитися з дикої і необжитої місцев ...