Особливість розміщення і територіальна струткура провідних галузей господарства території

Територіальну структуру промислового комплексу області формують елементи, які, поєднуючись на території області, розвиваються в результаті континуально протікаючих процесів виробничого комплексоутворення і розміщення продуктивних сил. Територіальна структура комплексу відображає особливості розміщення промислових підприємств в області, територіальну концентрацію і локалізацію виробництва. Промислове виробництво в області розвивається у 97 населених пунктах.

До основних елементів територіальної структури комплексу відносяться територіальні промислові поєднання і утворення, які відрізняються масштабами розвитку виробництва, рівнем участі у територіальному поділі праці, певними функціональними ознаками, ступенем взаємопов'язаності і характером організації виробництва. В області виділяються такі територіальні форми промислових утворень, як промислові пункти, центри і вузли. Серед усієї їх сукупності можна виділити 68 промислових пунктів, 29 промислових центрів і 3 промислових вузли.

Промислові пункти як найпростіші елементи територіальної структури представлені населеними пунктами області, в яких розміщені окремі промислові підприємства і виробництва. Вони поширені в усіх районах і переважно репрезентують сільські поселення. За рівнем територіальної концентрації виробництва вони відносяться до малих і дуже малих елементів структури із чисельністю зайнятих менше 250 чоловік.

Промислові центри розміщені в міських поселеннях області, окрім Устилуга, Рокинь, Олики, Дубищ. За рівнем територіальної концентрації промислового виробництва у відповідності з чисельністю промислово-виробничого персоналу, зайнятого у виробництві, промислові центри відносяться до великих (Луцьк), значних (Ковель, Нововолинськ), середніх (Рожище, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль, Маневичі, Цумань). Чисельність зайнятих у промисловому виробництві середніх центрів коливається від 1 до 5 тисяч чоловік. До дрібних промислових центрів відносяться малі міські поселення із чисельністю промислово-виробничого персоналу від 500 до 1000 чоловік: Горохів, Мар'янівка, Люблинець, Іваничі, Ратне, Камінь-Каширський, Жовтневе, а до малих (250-500 чоловік) - Колки, Любешів, Шацьк, Стара Вижівка, Голоби, Заболоття. Всі інші промислові центри є дуже малими з чисельністю промислово-виробничого персоналу менше 250 чоловік, але в них розміщено по два і більше промислових підприємств чи окремих виробництв (Берестечко, Луків, Торчин, Турійськ, Локачі, Головне, Буцин).

У галузево-функціональній структурі комплексу переважають моногалузеві промислові центри. Тільки центри з чисельністю зайнятих у галузях промисловості більше 500 чоловік є поліфункціональними, оскільки в них розміщені підприємства 2-4 галузей. В той же час широко представлена група населених пунктів, в яких рівень територіальної концентрації промисловості значно нижчий рівня концентрації населення, що є характерною рисою промислового комплексу області. Більшість промислових центрів Волині мають дуже низький рівень територіально-виробничої концентрації промисловості. До числа найбільших центрів відносяться тільки три - Луцьк, Нововолинськ і Ковель, але в цих центрах зайнято більше 70 % промислово-виробничого персоналу області. В той же час в малих і дуже дрібних промислових центрах зайнято менше 5 % промислово-виробничого персоналу. Середні центри представляють резерв для розміщення промислових підприємств.

Промислові пункти і центри області утворюють складні форми територіального зосередження і поєднання.виробництв (елементи територіальної структури) - промислові вузли. На території Волинської області формуються 3 промислові вузли -Луцький, Нововолинський і Ковельський, які відносяться до середніх (Луцький) і малих вузлів (Нововолинський і Ковельський), що знаходяться в стадії активного формування.

Формування промислових вузлів як складних елементів територіальної структури промислового комплексу зумовлене наявністю кваліфікованих кадрів, що проявляється в розвитку трудомістких галузей машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, а також наявністю трудових, транспортних і виробничих зв'язків між підприємствами, зосередженими на компактній території. Розвиток сільського господарства і переробної ланки АПК, що базується на сприятливих природних умовах, визначають спеціалізацію області на виробництві продукції харчової промисловості. Це чітко відбилось на спеціалізації промислових вузлів області.

Інші цікаві матеріали

Рекреаційні ресурси України
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Економічне положення Малайзії
Малайзія - країна з економікою, що розвивається. Вона належить до групи найбільш багатих і розвинених країн, що розвиваються - до Нових Індустріальним Країнам (НІС). З 1970 року Малайзія почала перехід від економіки, ...

Торгівля
До соціальної сфери належать також торгівля (державна, кооперативна, приватна) і підприємства масового харчування. На їх розміщення впливають особливості розселення в районі [8]. Торгівля і масове харчування тісно пов'язані з ...