Нормативна база водного кадастру
Порядок ведення державного водного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413. Відповідно до нього Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про: поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море (далі - водні об'єкти); обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів); водокористувачів (крім вторинних).
До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме:
• споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод;
• споруди для забору та транспортування води;
• споруди для скиду зворотних вод;
• споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності).
Державний водний кадастр складається з трьох розділів: поверхневі води; підземні води; використання вод.
Державний водний кадастр включає дані державного обліку поверхневих і підземних вод та державного обліку водокористування, які систематизуються за водними об'єктами та їх ділянками, водозбірними басейнами річок та морів, басейнами підземних вод, водогосподарськими ділянками, економічними районами, адміністративно-територіальними одиницями і в цілому в Україні.
Для оперативного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян необхідними даними про водні ресурси створюються спеціалізовані автоматизовані інформаційні системи державного водного кадастру.
Державний водний кадастр ведеться: Держводгоспом за розділом "Водокористування": Держкомгеології за розділом "Підземні води": Гідрометкомом за розділом "Поверхневі води". Зазначені відомства є замовниками робіт щодо складання державного водного кадастру і затверджують кадастрові матеріали за погодженням з Мінекобезпеки.
Виконавцями робіт з складання державного водного кадастру є визначені Держводгоспом, Держкомгеологією та Гідрометом спеціалізовані підприємства, установи та організації.
Під час ведення державного водного кадастру Держводгосп, Держкомгеології і Гідрометкомом здійснюють:
• планування і виконання робіт з ведення державного водного кадастру;
• розроблення наукових принципів, методичних вказівок та інструкцій з ведення державного водного кадастру, форм видання відомостей, що публікуються;
• аналіз, систематизацію та зберігання даних про водні та водогосподарські об'єкти, водні ресурси, їх режим та якість, водокористування, а також про водокористувачів;
• оцінку стану водних ресурсів та їх використання;
• ведення бази даних державного водного кадастру засобами електронно-обчислювальної техніки;
• забезпечення органів державної виконавчої влади даними державного водного кадастру в необхідному для них обсязі безкоштовно;
• забезпечення даними державного водного кадастру підприємств, установ, організацій та громадян у встановленому порядку.
Для координації діяльності Держводгосп, Держкомгеології та Гідрометком разом з Мінекобезпеки створюють Міжвідомчу комісію з питань ведення державного водного кадастру, яка:
• розробляє загальні принципи ведення державного водного кадастру на єдиній методичній основі;
• узгоджує основні положення ведення державного водного кадастру та порядок взаємодії головних виконавців;
Інші цікаві матеріали
Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток
національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і
спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації
діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...
Геодезія
Геодезична мережа — це
сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених
спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.
Геодезичні
мережі поділяються на: державні, спеціального ...
Ґрунти Українських Карпат
Ґрунт - це особливе природно-історичне тіло, складна
поліфункціональна чотирифазна структурна система у поверхневій частині кори
вивітрювання гірських порід, яка є комплексною функцією гірської породи,
організмів, кліма ...