Правова основа містобудівного кадастру.

Ефективне управління процесами функціонування і розвитком населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного і геолого-екологічного типу, складними технічними системами, не може здійснюватися без надійного інформаційного забезпечення.

Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України, який являє собою систему даних про належність території до відповідних функціональних зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях всіх форм власності. Він призначається для забезпечення містобудування в установленому порядку необхідною інформацією. Вся ця система даних базується на відомостях про землю, територію, яка забезпечується веденням державного земельного кадастру.

Земля на території міста є переважно просторовим операційним базисом для розміщення об'єктів будівництва, хоч не виключено її використання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового господарства. Тому її раціональне використання суттєво впливає на економічний стан господарювання юридичних і фізичних осіб на території міста, що має важливе значення в умовах ринкової економіки. Особливої актуальності набуває земельно-кадастрова інформація на нинішньому етапі у зв'язку із введенням і справлянням плати на землю у вигляді земельного податку і орендної плати.

Землекористувачам і власниками землі на території населених пунктів, в тому числі і міст, є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відповідним цільовим призначенням. Так, сільськогосподарські землі перебувають у користуванні переважно сільськогосподарських підприємств тау власності громадян. Ці землі представлені переважно всіма сільськогосподарськими угіддями та землями під виробничими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами тощо.

Ліси та інші лісовкриті площі на території міст перебувають в основному у користуванні лісогосподарських підприємств.

Очевидно, що у складі земель населених пунктів найбільш питому вагу мають забудовані землі, серед яких розрізняють площі під забудовою (одно- і двоповерховою та три- і більше-поверховою), під промисловими об'єктами, громадською забудовою, вулицями, площами, кладовищами та іншими угіддями і земельними ділянками. Інші землі на території міст займають невеликі площі. На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів і їх площі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ресурсами на території міста існує необхідність у створенні автоматизованої земельно-інформаційної системи (31С), яка за допомогою комп'ютерної техніки поєднає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи міста.

Щодо всіх земель міста, то у земельно-інформаційній системі повинні бути показники, що характеризують всі їх види та особливості окремих видів. Загальними показниками у цій системі мають бути:

* порядковий номер;

* назва вулиці, площі;

* номер земельної ділянки всередині забудованого кварталу;

* власник землі, землекористувач;

* підстава для передачі землі у власність та надання її у користування;

* обмеження у використанні земель (сервітути);

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Паливно-енергетичний комплекс України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех ...

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...