Сучасний стан та розвиток землеустрою
· Охорона земель від техногенного забруднення.
· Охорона водних джерел.
· Рекультивація порушених і землювання малопродуктивних угідь.
· Консервація деградованих і забруднених земель.
· Забезпечення сприятливих умов для життя людей, тварин та рослин.
· Створення природоохоронного і заповідного фондів.
· Встановлення обмежень, обтяжень у використанні земель.
· Організація територій екологічно стійких агроландшафтів.
Естетичні:
· Формування культурних агроландшафтів.
· Створення санітарно-захисних територій навколо виробничих об'єктів.
· Організація рекреаційних зон.
· Формування оздоровчих територій.
· Організація використання історико-культурних територій.
· Системний підхід до взаємозв'язаного гармонійного розміщення населених пунктів, доріг, угідь, сівозмін, полів, водних джерел, лісових угідь та природоохоронних територій.
Інформативні:
· Створення банку геодезичних даних на територіях регіону і землекористувача.
· Наукове та методичне забезпечення землевпорядного виробництва з використанням новітніх комп'ютерних технологій.
· Застосування сучасних технологій геодезичного знімання (GPS) і використання програмних засобів опрацювання геодезичної інформації.
· Використання в землевпорядному виробництві географічних інформаційних систем.
· Використання технологій ГІС при складанні прогнозів, програм техніко-економічного обґрунтування, проектів використання, охорони та поліпшення земельних угідь.
· Застосування засобів телекомунікацій та Internet-технологій для обміну й передачі даних.
· Впровадження у землевпорядне виробництво єдиного технологічного процесу на території України.
· Забезпечення галузі висококваліфікованими фахівцями з освітньо-кваліфікаційними рівнями магістр, спеціаліст, бакалавр.
У результаті роздержавлення і приватизації земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств сільськогосподарські угіддя передані в колективну власність, а згодом й у приватну власність — сільськогосподарські угіддя, в основному рілля, що розміщена на середньо- і сильнозмитих ґрунтах та схилах крутістю понад 7°, а також радіоактивне, техногенне забруднені, засолені й перезволожені землі. Власники таких земельних паїв не можуть
їх інтенсивно використовувати, оскільки на цих угіддях потрібно здійснювати спеціальні ґрунтозахисні та природоохоронні заходи, які можуть бути ефективними не на окремо взятому земельному паї, а на всій водозбірній площі або в меліоративній системі. На території водозбору можна комплексно із застосуванням системи протиерозійних організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів використовувати земельні угіддя.
Проблемою землеустрою є поспішність у проведенні роздержавлення та приватизації сільськогосподарських підприємств призвела до ряду недоліків у підходах, змісті й порядку приватизації. На мою думку, насамперед потрібно було розробити проекти використання, охорони і поліпшення угідь, здійснити перерозподіл земель за придатністю ґрунтів та меліоративним станом для вирощування тих чи інших районованих сільськогосподарських культур, визначення на картографічних планах просторового їх розміщення, а згодом розпочинати роздержавлення і приватизацію. Це дало б змогу уникнути тих недоліків, які мали місце у використанні земель.
Виникає потреба в консервації малопродуктивних і деградованих земель, тобто припинення їхнього інтенсивного господарського використання з метою залуження або залісення. Слід зазначити, що питання можливості консервації земель деклароване статтею 172 Земельного Кодексу України і може бути врегульоване органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на основі договорів із власниками земельних ділянок. Для цього необхідно розробити проектно-технічну документацію, в якій чітко мають бути визначені просторове розміщення деградованих земель, належність і ступінь їхньої деградації, намічені заходи щодо їх використання, охорони та поліпшення й визначені строки та обсяги грошової або натуральної компенсації земельних ділянок і тимчасове чи вічне відчуження ділянок.
Стихійне формування нових землекористувань ринкового типу на основі оренди приватизованих земельних паїв здебільшого необґрунтоване й здійснюється нашвидкуруч без заздалегідь розроблених землевпорядних проектів. Унаслідок цього структура земельних угідь та посівних площ розбалансована, порушуються єдина система агроландшафтів, охорона земельних угідь і організація території, не враховується придатність ґрунтів для вирощування певних сільськогосподарських культур, районованих у даній зоні.
На жаль, при розміщенні земельних паїв на земельних масивах не враховуються раніше запроектовані проектні елементи: поля сівозмін, сінокосо- або пасовищезмін, робочі ділянки, протиерозійні лісосмуги й гідротехнічні споруди, ділянки суцільного залуження, меліоративні системи, охоронні землі та інші елементи агроландшафтів, що призведе до порушення оптимальної системи використання й охорони земель. Крім того, є багато випадків у регіонах, коли земельні паї виділяються в натурі кількома ділянками, а форма їх далека від оптимальної, тобто співвідношення сторін довжини й ширини окремих ділянок 1:20 і більше.
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторів
Управління
земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної
політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на
землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...
Нормативна грошова
Здійснення
контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності
на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого
економічного механізму регулювання земельних відносин, ...