Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад
Для розробки проектних рішень необхідно детально вивчити і проаналізувати сучасний стан землекористування, дати оцінку його природно-ресурсному потенціалу та рівню екологічної стабільності території.
Природно-ресурсний потенціал території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їхній суспільній споживчій вартості.
Мною пропонується розробка проекту на території Вікторівської сільської ради згідно еколого-економічного підходу.
При оцінці рівня екологічної стабільності території найважливіше значення має структура та стан земельних угідь, і перш за все, наявність екологостабільних угідь (лісів, сіножатей, пасовищ тощо). Співвідношення цих угідь та антропогенного навантаження характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності території. Останній розраховується відповідно до "Методичних рекомендацій .". Для оцінки природоохоронної організації території також потрібно проводити розрахунок системи інших екологічних показників: індексу продуктивності агроландшафтів, індексу екологічного різноманіття території, коефіцієнту антропогенного навантаження та ін.
В основу розробки проекту землеустрою сільської ради пропонується покласти еколого-ландшафтний підхід. Це означає, що у всьому процесі землевпорядного проектування центр ваги повинен бути перенесений на ретельний облік особливостей ландшафту, приділяючи значну увагу землям сільськогосподарського призначення.
Земля як базовий природний ресурс і головний засіб сільськогосподарського виробництва характеризується цілою низкою властивостей і якостей. Для прийняття землевпорядних рішень найважливіше значення має врахування просторових параметрів, рельєфу, ґрунтового покриву, гідрографічних умов, рослинності тощо. Традиційно виконувались компонентні дослідження (геоморфологічні, ґрунтові, геоботанічні та ін.). Компонентний підхід не забезпечує комплексного вирішення проблеми використання земельних ресурсів, бо при цьому не враховується важлива особливість природних умов, а саме взаємозв'язок всіх компонентів природи та їх сувора територіальна локалізація, що виражається в існуванні ландшафтних комплексів.
При ландшафтному підході досягається екологічна стабільність території землекористування, під якою розуміють збереження біосферних і біогеоценотичних функцій ґрунтового покриву на рівні, що гарантує нейтралізацію і ліквідацію негативних наслідків техногенезу. Такий підхід дасть змогу вирішити найсуттєвішу проблему землевпорядкування - проблему перетворення його на елемент ландшафтного планування.
Необхідно проводити аналіз морфологічної структури ландшафтів території сільської ради, під якою розуміють територіальне (просторове) поєднання різнорангових і різноякісних ландшафтних комплексів (фацій, урочищ, місцевостей). Найнижчою неподільною територіальною одиницею серед усіх ландшафтних комплексів є фація. В середині фації всі компоненти ландшафту залишаються просторово однорідними, тобто ні один компонент не змінюється. Наступною територіальною одиницею є урочище -основний об'єкт польового вивчення і ландшафтного картографування. Під урочищем розуміють морфологічну одиницю, яка є закономірно збудованою системою динамічно і територіально зв'язаних фацій, розповсюджених на будь-якій мезоформі рельєфу.
На основі аналізу ландшафтних комплексів виконується еколого-ландшафтне зонування території сільської ради. Еколого-ландшафтне зонування ґрунтується на генетичному принципі, тобто тут враховано походження морфологічних частин ландшафту, і воно доповнює недостаючу ланку в системі покомпонентних і галузевих розділень території - ранжування земель за здатністю створювати для рослин сприятливі умови проростання. Відповідно до наукових розробок Інституту землеустрою УААН пропонується на карті агровиробничих груп ґрунтів виділити такі еколого-ландшафтні зони:
I - широких вододільних плато і стародавніх терас (без вираженої западиності), (ухили 0 -1°);
Інші цікаві матеріали
Регіональна економіка промисловості України
Промисловість
– найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї
припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному
господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...
Застосування інноваційних технологій навчання географії
1.
Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави,
запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні
напрямки державної полі ...
Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру
є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні
технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням
кадастр ...