Створення планової основи
На всіх нових пунктах геодезичної мережі 2-го класу встановлюються по два орієнтирні пункти (ОРП) з підземними центрами на відстані від 500 до 1000 м ( на забудованій та закритій місцевості не менше 250 м) обов'язково із забезпеченням видимості ( земля - земля) між пунктом мережі і орієнтирним пунктом. Середньоквадратична помилка визначення відстані між орієнтирним пунктом і пунктом мережі не повинна перевищувати 0,05 метра. Середньоквадратичні помилки визначення дирекційних напрямків на орієнтирні пункти не повинні перевищувати 5".
Геодезична мережа згущення 3-го класу - будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включав геодезичні мережі згущення 3-го та 4-го класів, які побудовані згідно з вимогами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років, та нові мережі згущення, що визначаються згідно з вимогами цих Основних положень.
Нові пункти геодезичної мережі згущення 3-го класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами: полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більше 0,05 метра.
Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі згущення 3-го класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1-го класу і геодезичної мережі 2-го класу.
У геодезичній мережі згущення 3-го класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два ОРП згідно з вимогами цих Основних положень.
Під час визначення пунктів геодезичної мережі згущення 3-го класу методом полігонометрії прокладаються поодинокі ходи або з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.
Якщо відстань між пунктами, що належать до різних ходів, менше 2 км, здійснюється взаємний зв’язок таких ходів.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3-го класу наведено в таблиці 5.1.2
Таблиця 5.1.2
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3-го класу
Параметри мережі |
Методи побудови | |||
GPS |
тріангу-ляція |
полігоно- метрія |
трилате- рація | |
Периметр полігона, км |
70-90 | |||
Найбільша довжина ходу, км |
30 | |||
Довжина сторони, км найбільша найменша |
10 2 |
8 5 |
8 2 |
8 2 |
Кількість сторін у ході не більше |
6 |
6 | ||
Середньоквадратична помилка взаємного положення пунктів, м |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Середньоквадратична помилка вимірювання кутів не більше, сек. |
1'',5 |
1'',5 | ||
Найбільша нев’язка трикутника |
6'',0 | |||
Кутова нев’язка ходу, сек. |
3''√n | |||
Відносна помилка вимірювання сторони (базису) не менше, m2/s |
1:200000 |
1:200000 |
1:200000 |
1:200000 |
Середньоквадратична помилка вимірювання сторони не більше, м |
0,04 |
0,04 |
Інші цікаві матеріали
Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального
розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних
можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного
населення, депопуляція - свідчать про ...
Господарський комплекс Щвейцарії
Актуальність
теми. Розміщення продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього
регіону як важлива комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні,
просторові закономірності організації територіальних госпо ...
Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки
суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях
близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в
Поліссі, на заплавах рік, по б ...