Водно-болотні угіддя Косівщини

Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae).

Для Косівського провального озера виявлено наступний видовий склад макрозообентосу: одноденки - Cloeon dipterum; клопи - Corixa sp., Gerix sp. 1, gerix sp 2; бабки - aeshna sp.; личинки жуків Dytiscidae. Зафіксовані також імаго бабок роду Caenagrion sp. і Libellylidae. Біотопічний розподіл зообентосу близький тут до описаного в межах дослідної ділянки № 1.

Фауна зообентосу озера Лебедине с найбіднішою серед обстежених локалітетів. Причиною такого стану угруповань макробезхребетних є процеси гуміфікації та евтрофізації озера. За наявності слабого відтоку та притоку води, автохтонна органічна речовина (значна кількість листового опаду на дні озера) не виноситься за межі даного ценозу, накопичується в значних кількостях. Процеси розкладу великої кількості органічної маси пов'язані з використання значних об'ємів кисню розчиненого у воді. Внаслідок цього, його концентрація, особливо за межами літоралі, зменшуються. Кисень с фактором, що лімітує поширення багатьох груп водних безхребетних. На ділянці № 4 виявлені: ракоподібні Asellus aquations Linnaeus, 1758 (Crustacea: Isopoda); (Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae); п'явки: Hirudinidae spp. (Hirudinae). Єдиний представник класу Insecta -Nemoura cinerea, зібрана в струмку, що живить озеро.

Значне видове різноманіття у порівнянні з іншими обстеженими дотичними локалітетами виявлене для дослідної ділянки № 5 - комплексу ставів с. Кобаки. Ряд одноденок представлений Cloeon dipterum. Серед бабок домінують типові для дотичних гідроценозів види Caqlopterux sp. і Caenagrion sp. Візуально в межах дослідної ділянки відзначені бабки родів Caenagrion sp. та дрібні бабки родини Libellylidae. Heteroptera налічують 2 види та 2 роди: Plea sp. та Geris sp. 2. Водні жуки представлені личинками роду Columbetes sp. (Dytiscidae) і Dytiscus sp., (Dytiscidae). На імагінальній стадії відзначені жуки Dytiscidae spp. i Platambus sp. Серед молюсків прикріплених до макрофітів літоралі слід відзначити види роду Planorbidae fPlanorbis sp. 1, Planorbis sp. 2).

Біотопічний розподіл. Аналіз видового складу макрозообентосу обстежених локалітетів показав їх відносну подібність та однорідність, що пов'язано, очевидно, з антропогенною історією походження даних гідроценозів та специфічними екологічними умовами в межах дослідних ділянок. Виключення становлять дослідні ділянки № 2 та № 4, що мають природне походження. Дослідна ділянка № 2 - фрагмент струмка, що живить озеро, відноситься до лентичного типу гідроценозів і характеризується специфічним видовим складом безхребетних та їх біотопічного розподілу. Озеро Лебедине, внаслідок значної відмінності у хімічному складі води, має найбіднішу між усіх досліджених гідроценозів фауни макрозообентосу. Стави антропогенного походження (ділянки 1, 3 та 5) відзначаються більш менш постійним видовим складом, і очевидно, за відсутності відчутних алохтонних впливів, стабільною структурою чисельності та домінування угруповань макробезхребетних. Зосередження видової різноманітності даного типу ценозів відбувається в їх літоральній частині, де наявні значні кормові ресурси, вища температура води і структуровані мікростації біотопу, що використовуються різними групами.

Трофічна структура. В трофічній структурі даного типу ценозів переважають збирачі, подрібнювані та фільтратори органічних решток. До них належить більшість видів рядів одноденок, що в окремих гідроценозах можуть складати до 65% чисельності зообентосу. Личинки останніх активно використовуються в їжу хижими личинками жуків та бабок. Серед клопів є як хижі види, так і подрібнювані органічних решток. За відсутності течії в лотичних гідроценозах, фільтратори Hydropsyche sp. виявлені тільки в струмку (дослідна ділянка № 2). Водночас організми зообентосу є кормовим ресурсом багатьох видів хребетних. Чільне місце серед них посідають бентоядні риби, та види, що мають змішане харчування. Бентос - важлива складова частина раціону багатьох рідкісних та цінних промислових риб. В Карпатському регіоні бентос активно поїдає форель (Гладунко, Павлюк, Соболь, 1994, Гладунко, Павлюк, 1997), барбус звичайний та вусач звичайний. Організмами бентосу також живляться птахи, амфібії та рептилії.

Інші цікаві матеріали

Сучасне районування України. Основні чинники та принципи розміщення підприємств теплової електроенергетики
Актуальність першого питання даної роботи полягає в тому, що раціональній територіальній організації господарства в країні сприяє економічне районування. Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмін ...

Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському
Фотограмметрія вивчає властивості фотозображення, методів його отримання і вимірювання, розробка приладів для вимірювання і перетворення фотознімків. Фотограмметрія особливо поширена в топографії. Переважна більшість ка ...

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастрових ...