Водно-болотні угіддя Косівщини
Попередній аналіз стану забрудненості досліджених прісноводних екосистем за аналізом видового складу зообентосу,
засвідчив, що в межах обстежених дослідних ділянок немає відчутного впливу джерел органічного та неорганічного забруднення води. Виявлені таксони зообентосних організмів належать переважно до олігосапробної зони (Олексіїв, 1992). В перспективі досліджені локалітети, так само як і інші гідроценози дотичного та лентичного типу Косівщини, з огляду на значний природоохоронний та рекреаційний потенціал, могли б стати місцем проведення моніторингових досліджень стану водної біоти, як найбільш чутливого індикатора змін якісних та кількісних параметрів водного середовища. Моніторинг забруднення поверхневих вод в Україні, здійснюється ДУЕПР, Державною санітарно-епідеміологічною службою та Гідрометеорологічними центрами, що діють у кожній області і у своїх звітах подають показники санітарно-хімічного та мікробіологічного забруднення. Водночас, інші методи біологічного контролю (використання біотичних індексів, сапробна система оцінки якості води та оцінка ступеня змін у структурно-функціональній організації угруповань міської біоти) не застосовуються. Чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища не передбачає оцінку реакції екосистем на техногенний вплив, а відображає переважно кількісні характеристики забруднень і вартісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення реального рівня екологічної безпеки конкретних об'єктів (Назаренко, Марискевич, Шпаківська, 2002).
Вивчення стану поверхневих водойм тільки з використанням хімічних методів, або ж методів дослідження бактеріального забруднення, с недостатнім, оскільки комбінована й різноманітна дія багатьох органічних та хімічних сполук, привнесених ззовні, продуктів їхньої трансформації у воді і донних відкладах ускладнюють такий аналіз. У цих випадках особливу цінність становлять дослідження амфі- та педобіотів (зміни видового складу, структури популяцій та угруповань), що дозволяють прослідкувати зміни в структурно-функціональних параметрах середовища.
Міждисциплінарні дослідження гідроценозів, що мають значне рекреаційне значення, а також тих, що знаходяться на природоохоронних територіях покликані проаналізувати історичні зміни та сучасний стан водних екосистем, висвітлити основні структурні га функціональні особливості організації угруповань
біоти. Що населяє як водні ценози, так і навколоводні біотопи, які теж зазнають деструктивної трансформації. Біологічні методи контролю мають високу чутливість до змін стану середовища і дають можливість відслідковувати такі наслідки забруднень, до яких не чутливі прийняті у практиці охорони вод гідрохімічні та гідрофізичні методи. Сапробна система Кольквітца й Марсона, може бути використана в даній роботі, хоч протягом останніх десятиріч зазнала суттєвих змін та критики (Олексив, 1992). Система біотичних індексів (оцінка ступеня забруднення вод за показовими організмами і видовою різноманітністю) широко використовується на заході для визначення чистоти вод. У порівнянні з сапробною системою (оцінка ступеня забруднення за показовими організмами) цей метод має ряд переваг, оскільки дозволяє легко оцінити ступінь впливу різних факторів забруднення на гідроценоз; не потребує складних математичних обчислень та затрат значних матеріальних ресурсів на проведення досліджень: використовує для досліджень тільки таксони вищих порядків без деталізації їхнього таксономічного статусу. Основою для досліджень могли б стати розробки зарубіжних колег: ТБФ - індекс бельгійської фауни (De Pauw, Vanhooren, 2001); RIVPACS - індекс біологічної якості вод Великобританії (Wright, Furse, Armitage, 1993).
Інші цікаві матеріали
Глобальні проблеми сучасності
Філософія
забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо
вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею
культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...
Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток
національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і
спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації
діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...
Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава
українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7
тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають
територіальною базою розм ...