Ієрархічна структура системи кодування інформації в ПС

Рисунок 12.3. Ієрархічна структура системи кодування інформації

в

ПС "ПАРК"

0 - дані про значення властивості відсутні; 1 - основа класифікації не може бути застосована до об'єкту, який описується; 99 - зміна значення властивості (межа).

Для опису площинних об'єктів у кожному класифікаторі одночасно можуть бути задіяні 32 групи шифрів (основ класифікації), для лінійних і точкових - 8.

У процесі експлуатації системи в міру розширення тематики і об'ємів інформації в БД можуть створюватися нові класифікатори, а зміст раніше створених доповнюватись. Головна вимога до змісту класифікаторів - по кожній основі класифікації (групі шифрів) будь-який об'єкт на карті завжди може бути охарактеризований одним і тільки одним значенням шифру.

Структура класифікаторів забезпечує застосування позиційної системи кодування комплексу властивостей. Код об'єкту утворюється сукупністю шифрів, кожен з яких характеризує одну властивість. При цьому для кожної основи класифікації в коді відводиться строго визначене місце (позиція): перші дві цифри представляють шифр першої групи, третя і четверта цифри - з другої групи і т.д.

Приклад:

ім'я класифікатора - транспортні комунікації

група шифрів 1 - вид комунікації

шифри: 02 - стежка

03 - караванний шлях

09 - автодорога

10 - залізниця

31 - трубопровід

група шифрів 2 - особливості конструкції

шифри: 04 - ґрунтова

08 - з твердим покриттям

30 - електрофікована

група шифрів 3 - стан

шифри: 03 - яка будується

12 - зруйнована

На карті транспортних комунікацій код 090803 буде позначати автодорогу з твердим покриттям, яка будується.

Характеристики території, які описують її по одній основі класифікації і подані у вигляді карт площинних об'єктів або карт ізоліній, позначаються в ГІС терміном "ознака". Ознаки - різноманітні характеристики території, отримані в результаті безпосередніх спостережень, вимірювань або обчислень. Термін визначає сукупність найменувань і всіх можливих значень характеристики. Ознака має найменування і номер, який привласнюється користувачем (інтервал номерів від 0 до 994). При описі ознак можуть бути використані різні типи шкал (TS): .

- номінальна (TS=0);

- порядкова (TS=1);

- відношень (метрична) (TS=2);

- циклічна (азимутальна) (TS=3);

Для опису якісних ознак (TS=0 i TS=1) використовуються коди, якими позначаються окремі значення (градації) ознаки.

Приклад: ознака - колір; градації: 0 - не визначена, 1 - червоний, 2 -оранжевий, 3 - жовтий і т.д. Число градацій якісних ознак до 50. Кількісні ознаки вводяться і зберігаються в істинних виміряних значеннях: кілометрах, метрах, гамах і т.д. Найменування ознак, тип шкали їх опису, а також кількість," найменування і коди градацій якісних ознак зберігаються в базі даних.

Таким чином, в системі ПАРК існує два способи опису змісту карт: а) за допомогою класифікаторів; б) з використанням списку ознак. Для опису лінійних і точкових об'єктів використовується виключно перший спосіб, для опису кількісних характеристик території завжди використовується другий спосіб. Для опису площинних об'єктів можуть бути використані обидва способи.

В БД картографічні дані зберігаються у вигляді незалежних інформаційних шарів. Окремий інформаційний шар відповідає:

- для лінійних і точкових об'єктів - класифікатору;

- для площинних об'єктів - групі шифрів (основі класифікації);

- для ознак - іменні ознаки.

Між собою шари пов'язані загальною системою геодезичних координат. Карти всіх чотирьох типів об'єктів (площинних, лінійних, точкових, ізоліній) можуть зберігатися в БД в двох формах: векторній і матричній. При векторному поданні зберігаються геодезичні координати ліній, точок і контурів площин, а також коди (значення), які характеризують властивості об'єктів. При матричному поданні зберігаються коди (значення) картографованої властивості в точках регулярної квадратної мережі. Ці точки відповідають центрам елементарних вічок, на які автоматично розбивається картографована територія. Крок дискретизації даних (розмір вічка) задається при генерації БД, однаковий для всіх карт і залишається постійним весь час існування БД.

Перетворення даних з векторної форми в матричну виконується по запиту. При цьому кількісні дані, спочатку представлені у вигляді ізоліній (в окремому випадку ізолінія може бути представлена одною точкою), інтерполюються в регулярну мережу центральних точок елементарних вічок. При перетворенні точкових об'єктів в матричну форму представлення в БД записуються координати вічка (блок, рядок, стовпчик), в якому знаходиться об'єкт і його код. Для лінійних об'єктів в матричній формі записуються координати кінців прямолінійних ланок ліній і їх коди. Якщо через вічко проходить декілька лінійних об'єктів, то зберігається код лінії, уведеної першою.

Інші цікаві матеріали

Інтеграційна стратегія України
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні зусилля ...

Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку
Актуальність теми. Технічні культури в Україні - один з рпровідних підкомплексів АПК України, від рівня розвитку якого залежить активність розвитку АПК в Україні. Світове сільське господарство в останні роки зберегло те ...

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...