Ієрархічна структура системи кодування інформації в ПС

Рисунок 12.3. Ієрархічна структура системи кодування інформації

в

ПС "ПАРК"

0 - дані про значення властивості відсутні; 1 - основа класифікації не може бути застосована до об'єкту, який описується; 99 - зміна значення властивості (межа).

Для опису площинних об'єктів у кожному класифікаторі одночасно можуть бути задіяні 32 групи шифрів (основ класифікації), для лінійних і точкових - 8.

У процесі експлуатації системи в міру розширення тематики і об'ємів інформації в БД можуть створюватися нові класифікатори, а зміст раніше створених доповнюватись. Головна вимога до змісту класифікаторів - по кожній основі класифікації (групі шифрів) будь-який об'єкт на карті завжди може бути охарактеризований одним і тільки одним значенням шифру.

Структура класифікаторів забезпечує застосування позиційної системи кодування комплексу властивостей. Код об'єкту утворюється сукупністю шифрів, кожен з яких характеризує одну властивість. При цьому для кожної основи класифікації в коді відводиться строго визначене місце (позиція): перші дві цифри представляють шифр першої групи, третя і четверта цифри - з другої групи і т.д.

Приклад:

ім'я класифікатора - транспортні комунікації

група шифрів 1 - вид комунікації

шифри: 02 - стежка

03 - караванний шлях

09 - автодорога

10 - залізниця

31 - трубопровід

група шифрів 2 - особливості конструкції

шифри: 04 - ґрунтова

08 - з твердим покриттям

30 - електрофікована

група шифрів 3 - стан

шифри: 03 - яка будується

12 - зруйнована

На карті транспортних комунікацій код 090803 буде позначати автодорогу з твердим покриттям, яка будується.

Характеристики території, які описують її по одній основі класифікації і подані у вигляді карт площинних об'єктів або карт ізоліній, позначаються в ГІС терміном "ознака". Ознаки - різноманітні характеристики території, отримані в результаті безпосередніх спостережень, вимірювань або обчислень. Термін визначає сукупність найменувань і всіх можливих значень характеристики. Ознака має найменування і номер, який привласнюється користувачем (інтервал номерів від 0 до 994). При описі ознак можуть бути використані різні типи шкал (TS): .

- номінальна (TS=0);

- порядкова (TS=1);

- відношень (метрична) (TS=2);

- циклічна (азимутальна) (TS=3);

Для опису якісних ознак (TS=0 i TS=1) використовуються коди, якими позначаються окремі значення (градації) ознаки.

Приклад: ознака - колір; градації: 0 - не визначена, 1 - червоний, 2 -оранжевий, 3 - жовтий і т.д. Число градацій якісних ознак до 50. Кількісні ознаки вводяться і зберігаються в істинних виміряних значеннях: кілометрах, метрах, гамах і т.д. Найменування ознак, тип шкали їх опису, а також кількість," найменування і коди градацій якісних ознак зберігаються в базі даних.

Таким чином, в системі ПАРК існує два способи опису змісту карт: а) за допомогою класифікаторів; б) з використанням списку ознак. Для опису лінійних і точкових об'єктів використовується виключно перший спосіб, для опису кількісних характеристик території завжди використовується другий спосіб. Для опису площинних об'єктів можуть бути використані обидва способи.

В БД картографічні дані зберігаються у вигляді незалежних інформаційних шарів. Окремий інформаційний шар відповідає:

- для лінійних і точкових об'єктів - класифікатору;

- для площинних об'єктів - групі шифрів (основі класифікації);

- для ознак - іменні ознаки.

Між собою шари пов'язані загальною системою геодезичних координат. Карти всіх чотирьох типів об'єктів (площинних, лінійних, точкових, ізоліній) можуть зберігатися в БД в двох формах: векторній і матричній. При векторному поданні зберігаються геодезичні координати ліній, точок і контурів площин, а також коди (значення), які характеризують властивості об'єктів. При матричному поданні зберігаються коди (значення) картографованої властивості в точках регулярної квадратної мережі. Ці точки відповідають центрам елементарних вічок, на які автоматично розбивається картографована територія. Крок дискретизації даних (розмір вічка) задається при генерації БД, однаковий для всіх карт і залишається постійним весь час існування БД.

Перетворення даних з векторної форми в матричну виконується по запиту. При цьому кількісні дані, спочатку представлені у вигляді ізоліній (в окремому випадку ізолінія може бути представлена одною точкою), інтерполюються в регулярну мережу центральних точок елементарних вічок. При перетворенні точкових об'єктів в матричну форму представлення в БД записуються координати вічка (блок, рядок, стовпчик), в якому знаходиться об'єкт і його код. Для лінійних об'єктів в матричній формі записуються координати кінців прямолінійних ланок ліній і їх коди. Якщо через вічко проходить декілька лінійних об'єктів, то зберігається код лінії, уведеної першою.

Інші цікаві матеріали

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Термін "Земля" має багато визначень. Для економіста це ресурс для прискорення економічного розвитку, для юриста частина простору від центра землі до неба з набором різноманітних прав для визначених цілей. Для ...

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики,
Земля – основа національного багатства, яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Також вона є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами ...

Розміщення продуктивних сил громадського харчування у Подільському економічному районі
На сьогодні галузь громадського харчування в структурі комплексу надання послуг населенню посідає важливе місце в пріоритетах подальшого розвитку органів державного регулювання економіки. Ефективність проведення заходів, ...