Геологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський період

У геологічній історії Карпат виділяють декілька визначальних етапів, упродовж яких відбувалися суттєві зміни в тектоніці, палеогеографії, осадонагромадженні, а також у розвиткові органічного світу тощо. Один із таких важливих етапів геологічної праісторії регіону був у юрський період.

Дослідники Карпат і прилеглих територій мають не так уже й багато геологічних “документів”, що стосуються цього періоду, передусім, фактичного матеріалу з юрських розрізів. Це пов’язане головно з тим, що юрські утворення на теренах Західної України на денну поверхню виходять лише у декількох місцях і в них неможливо зібрати повноцінний систематичний матеріал. На південно-західному краю Східноєвропейської платформи такі утворення у відслоненнях відомі лише на схилах та берегах середньої течії Дністра, переважно між селами Буківна та Незвиська. Їх уперше описав А.Альт у праці “Нижнівський вапняк і його скам’янілості” 1881 р., навівши список 179 видів гастропод, знайдених тут у відслоненнях. На підставі цього учений зробив висновок про кімериджський вік органогенних вапняків, що вміщують ці залишки фауни. На решті території Передкарпаття юрські утворення містяться на значних глибинах, і всю інформацію про них маємо винятково із керну численних свердловин, що їх розкрито на південно-західному краю Східноєвропейської платформи та у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. В інших структурно-тектонічних одиницях (Внутрішня зона Передкарпатського прогину, Флішові та Внутрішні Карпати) корінні виходи юрських відкладів не відомі. Тут вони у вигляді гальок та різнорозмірних брил містяться у перевідкладеному стані в значно молодших утвореннях, переважно в неогенових моласах Передкарпатського прогину і в крейдово-палеогеновому фліші Карпат.

На Мармароському масиві юрські відклади відслонені в декількох місцях, проте внаслідок інтенсивних геологічних процесів, що відбувалися тут у післяюрський період, вони дуже еродовані і представлені різновіковими фрагментами юрського розрізу, що збереглися від розмивання лише в опущених частинах рельєфу. На Мармароському масиві ці відклади порівняно з одновіковими утвореннями інших структурно-тектонічних одиниць Українських Карпат стратиграфічно і палеонтологічно ще дотепер слабко вивчені. Найпоширеніші відклади юри у Внутрішніх Карпатах, а саме – у відомій серед карпатських та альпійських дослідників структурно-тектонічній одиниці – Пенінській зоні.

Пенінська зона (або зона Скель) – геологічно дуже складна структурно-тектонічна споруда. Вона, повторюючи конфігурацію Карпатської дуги, вузькою смугою, ширина якої змінюється від декількох сотень метрів до кількох кілометрів (максимальна ширина 18 км), простягається уздовж майже 750 км від району Пояна Ботизей у Румунії через усі Українські Карпати (у їхній південно-східній частині зникає під насувом молас Закарпатського прогину), Західні Карпати та Східні Альпи до Віденського басейну [1]. Практично ж розташована на межі Зовнішніх (Флішових) та Внутрішніх Карпат, і, очевидно, її утворення та геологічна історія безпосередньо повязані із Закарпатським глибинним розломом. До півночі Пенінська зона насунена на Мармароську, а з півдня її саму трансгресивно перекривають неогенові утворення Закарпатського прогину. Упродовж мезозойської ери, а також і пізніше цей структурно-тектонічний елемент відігравав дуже важливу роль у формуванні загальної структури регіону. Саме в його межах на різних етапах геологічної історії регіону існували палеокордільєри, які були складені різнофаціальними і різновіковими утвореннями. Вони розділяли Карпати на дві області – Зовнішню (Флішові Карпати) і Внутрішню (Внутрішні Карпати), у яких відбувалися суттєво різні геологічні процеси.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних, соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального п ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва торгової точки
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастр ...