Геологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський період

Порівняно з іншими структурно-тектонічними одиницями Карпат відмінною рисою Пенінської зони є наявність у ній численних скельних виходів, складених переважно верхньоюрськими, рідше середньо- і нижньоюрськими відкладами, що містяться серед верхньокрейдових, переважно мергелистих утворень.

Природу походження вапнякових брил, рідше брил, сформованих вулканогенними утвореннями різного складу, багато дослідників трактували по-різному, проте загалом її пояснення зводилося до двох протилежних поглядів: одні вважали скелі корінними виходами в ядрах антиклінальних структур, інші ж трактували їх як відірвані блоки чи уламки корінних порід, що залягають в основі цієї одиниці і були винесені на денну поверхню під час тектонічних процесів. Перший погляд активно розвивали московські геологи А.Богданов, М.Муратов, В.Славін, а також І.Гофштейн [3, 9, 11]. Вони досить спрощено описували загальну будову Карпат, відхиляли будь-яку думку про наявність у цьому регіоні насувів і, зокрема, вважали, що Пенінська зона – це ядро величезного мегаантиклінорію. З цього приводу В.Славін [11] писав: “…М.Муратов, В.Славін довели, що більшість юрських відкладів перебувають у Закарпатті в корінному заляганні і що, отже, теорія покривів тут не є прийнятною”. Підтримуючи цих дослідників, І.Гофштейн зазначав: “Було доведено, що покривів у Північно-Східних Карпатах нема…” [3].

Цілком протилежні думки щодо геологічної будови Карпат висловлювали О.Вялов, Я. Кульчицький, М. Ладиженський та інші, переважно львівські дослідники. Вони вважали, що Карпати поділяються на структурно-фаціальні одиниці, обмежені значними насувами, і що саме з цими тектонічними процесами пов’язане походження олістолітів чи олістостромів, складених верхньоюрськими вапняками. По суті, прихильники цього напряму продовжували розвивати ідею, висловлену ще на початку XX ст. французьким геологом М.Люжоном стосовно геологічної будови Альп і пізніше підтриману австрійськими геологами М.Лімановським і В.Улігом та застосовану ними для пояснення геологічної будови Карпат. Сьогодні покривна будова Карпат загальноприйнята, і ні в кого не виникає сумнівів щодо наявності тут структурно-фаціальних зон, розділених значними регіональними насувами.

У межах Українських Карпат Пенінська зона представлена не так добре, як у Західних Карпатах, а лише окремими фрагментами південно-східного закінчення. Розрізнені виходи органогенних вапняків і теригенних відкладів, що їх вміщують, відомі в басейнах рік Ужа, Латориці, Боржави, і дещо повніші відслонення простежуються в басейні р. Лужанки.

Карбонатно-теригенні відклади крейди (нижньокрейдова свалявська (глибоководна) і верхньокрейдова тисальська (плитководна) світи), серед якої є скелясті виходи юрських вапняків, дуже перем’яті (очевидно, багаторазово були охоплені дислокаційними процесами) і тепер утворюють типовий меланж. У Західних Карпатах свалявська світа відома як “пенінська глибоководна фація”, а тисальська – як “чорштинська плитководна фація”.

Отже, стратиграфія юрських утворень Пенінської зони, яка ґрунтується на вивченні збережених у цьому тектонічному хаосі окремих незначних відслонень, що є лише фрагментами розрізу чи поодинокими “безкорневими” брилами, не завжди була палеонтологічно надійно обґрунтована.

У процесі геологічних досліджень Пенінської зони в деяких відслоненнях та окремих брилах вапняків ми виявили нові численні рештки різних палеоорганізмів у тому числі найважливішої для стратифікації і кореляції юрських відкладів фауністичної групи – амонітів . Завдяки їхньому детальному монографічному вивченню вперше для цієї території описано окремі, зокрема і зональні їхні види. Це дало підставу палеонтологічно аргументованіше обґрунтувати або підтвердити наявність на нашій території в юрському розрізі окремих ярусів чи фауністичних (амонітових) зон загальної стратиграфічної шкали і впевненіше виконати кореляцію зі значно повнішими розрізами Пенінської зони Західних Карпат.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики,
Земля – основа національного багатства, яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Також вона є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами ...

Вирівнювання мереж трилатерації Як і в тріангуляції та полігонометрії,
Як і в тріангуляції та полігонометрії, вирівнювання мереж трилатерації може виконуватись корелатним або параметричним методами, в яких застосовуються принципи способу найменших квадратів, що вивчаються в курсі “Математи ...