Геологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський період
З огляду на літологічні особливості нижньоюрських відкладів та знайдені у них палеобіологічні рештки можна говорити про те, що ці утворення у Внутрiшніх Карпатах і на Мармароському масиві представлені досить глибоководними фаціями вiдкритого морського басейну, який був частиною океану Тетис або ж мав з ним безпосередній зв'язок.
У Внутрішніх Карпатах відклади лейясу – це переважно строкатоколірні глинисті утворення, інколи збагаченi піщаним або карбонатним матеріалом. У породах нижньої юри знайдено рештки рiзноманітних типових морських палеоорганізмів – морських лілій, амонітів, белемнітів, пелеципод, гастропод, форамініфер, брахіопод та інших, поширення яких відоме в одновікових утвореннях багатьох регіонів Середземноморської палеозоогеографічної провінції. Очевидно, що навколишня суша (чи кордільєри, що обмежували Пенінський басейн з півдня і півночі) ще не була цілком пенепленизованою. І з неї в цей басейн потрапляло досить багато уламкового матеріалу.
У Передкарпатті нижньоюрські відклади (подолецька і мединицька свiти) виділяють умовно. Вони складенi пiсковиками та аргілітами, дуже збагаченими розсіяною органікою з рештками звуглених і піритизованих рослин та поодинокими тоненькими прошарками і лінзочками вугілля. Це переважно континентальні утворення, палеонтологічно слабо схарактеризовані. В них виявлені лише палінологічні рештки, які мають значне стратиграфічне поширення. За результатами наших макрофауністичних досліджень, на підставі вивчення малакофауни [5, 6] у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину поки що найдавніші палеонтологічно надійно обґрунтовані відклади юрського розрізу належать до байоського ярусу. Можливо, що в процесі подальших досліджень будуть з’ясовані і давніші ланки юрського розрізу, та вірогідно, що тут, як і в Переддобруджському прогині, юрський седиментогенез почався наприкінці байоського віку [7].
Середньоюрськi вiдклади в Карпатах представлені здебільшого мергелисто-теригенними утвореннями (у верхах криноїдними вапняками), що вміщують численні рештки амонітів, белемнітів, морських їжаків, форамінiфер, брахіопод, двостулкових молюсків та ін. Наявність рештків цих організмів свідчить про відкритий тип басейну і його прямий зв'язок з океаном Тетис. Середньоюрська суша була значно рівнiшою, і, на відміну від ранньоюрської, з неї зносилося в басейн менше уламкового матеріалу. Глибини басейну були незначними і досягали перших сотень метрів. Температура води становила 18-20°С, солоність нормальна, з доброю аерацією.
За рештками палеофлори можна твердити, що навколишню сушу в той час покривали ліси з різноманітною, переважно теплолюбною рослинністю. У зразках, відібраних нами з керну св. Юріївська-2, пробуреної у Зовнішній Зоні Передкарпатського прогину, і переданих Ю.Тесленку для вивчення палеофлористичних решток, виявлено листки кейтонієвих, що належать до виду Sagenopteris kamenkensis Thom., і відбиток цикадофіта, визначений як Pterophyllum sp., інт. 2040-2045 м, а з інт. 2083,5-2091,5 м – листок гінкгових Desmiophyllum sp. [12]. Наявність решток цієї флори свідчить про це, що у середньоюрську епоху на цій території був субтропічний і дуже вологий клімат. Окремi прошарки грубоуламкових порід у середньоюрському розрізі доводять наявність короткотривалих регресій і трансгресій моря та перерви в осадонагромадженні.
Верхньоюрські відклади Карпат порівняно із нижньо-середньоюрськими мають значно більше поширення. Вони представлені головно рожевими криноїдними вапняками (оксфорд, кімеридж), а розрізи титону складені переважно ясно-сірими тонкошаруватими, інколи масивними вапняками з тоненькими прошарками кременів, аргілітів, мергелів. Наявність серед палеобіологічних залишків значної кількості типових для Тетисної зони амонітів – філоцерасiв , літоцерасiв і гаплоцерасів – засвідчує тісний зв'язок титонського геосинклінального басейну Карпат з Середземноморською палеозоогеографічною областю.
Інші цікаві матеріали
Загальні відомості про топографічні знімання і знімальні мережі
Одним з основних завдань
геодезичної галузі в Україні є забезпечення народного господарства
топографо-геодезичною і картографічною продукцією. На сьогоднішній день на всю
територію України складені топографічні карти ма ...
Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення
отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної
документації землекористувачам різних форм власності з використанням
кадаст ...
Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою
частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у
зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа –
це комплекс правових, е ...