Геологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський період

У Внутрішніх Карпатах титонський ярус утворений вапняками, які нагромаджувалися порiвняно зі згаданими вище в глибоководніших умовах. У Пенінській зонi – це глибоководні ясно-сірі вапняки (низи свалявської світи) з великою кількістю тонких прошарків, лінз і стяжінь темно-сiрого і чорного кременю, ядер та відбиткiв фауни, серед якої переважають амонiти, белемніти, радіолярії, тинтиніди і форамініфери. Карбонатні і карбонатноглинисті намули нагромаджувалися на значних глибинах. Звичайно, титонський Карпатський геосинклінальний басейн і басейни на прилеглих до нього територiях не можна вважати суцільними. Тут видiляють три фаціальні зони. Їхнє виникнення було зумовлене різними глибинами, якi спричинили нагромадження рiзних фацій та існування різних біот. Прилегла до басейну суша – Мармароський масив – мало над ним підвищувалася, тому в Пенінську фацiальну зону зносилося небагато теригенного матеріалу. Дещо більше його потрапляло в Закарпатський пізньоюрський басейн, де титон-берiаський розрiз складений глинистими вапняками.

На тлi загального опускания в юрський період Карпатської геосинклінальної області і прилеглих до неї територій тут періодично, на межі зчленування Внутрішніх структур регіону із Зовнішніми, відбувалися досить інтенсивні вулканічні процеси (чивчинська і кам’янопотіцька світи) [4].

Протягом усього титонського віку між цими басейнами (Внутрікарпатським, Карпатським і Передкарпатським), очевидно, був безпосередній зв'язок, однак зазначимо, що середземноморський характер фауни низів свалявської світи Пенінської зони чіткіше виражений, ніж нижнiвської світи на Волино-Поділлі. Порівняно ще не так давно В.Славін писав, що тут у Карпатах “середньоюрських відкладів або цілком нема, або ж поки що вони ще не розчленовані і не відділені від підстельних відкладів лейяса та перекривних відкладів келовею”[11].

У процесі польових досліджень проведених в 1999/2000 р., у різних літологічних різновидах порід Новоселицького кар’єру вдалося виявити рештки макрофауни, серед яких переважають амоніти і брахіоподи, а також окремі фрагменти двостулкових молюсків і рострів белемнітів. На підставі результатів, отриманих під час вивчення частини найліпше збережених рештків амонітів, серед яких були виявлені такі види: Caliphylloceras disputabile (Zit.), Stephanoceras humphriesianum (Sow.), Phylloceras cf. heterophyllum (Sow.), Perisphinctes defrancei (Orb.), Lytoceras ophioneum Benecke, Oppelia subradiata (Sow.), можна впевнено твердити про наявність у цьому розрізі крім верхньоюрських, також тоар?-ааленських, байоських, батських і келовейських утворень. На підставі раніше опублікованих матеріалів, що стосуються палеонтолого-стратиграфічної характеристики юрських відкладів околиць м. Перечена, можна зробити висновок про поширення тут переважно нижньоюрських утворень, а в Новоселицькому кар’єрі – середньо- і верхньоюрських [2].

Аналіз усіх наявних матеріалів щодо юрських відкладів Українських Карпат і прилеглих територій, а також результати наших досліджень дають нам підстави дещо детальніше і значно впевненіше твердити про особливості розвитку геологічної історії цієї території, яка на той час була складовою частиною Мезотетису і належала до північного відгалуження Середземноморської палеозоогеографічної провінції. Український сегмент Карпат займає важливе положення в Карпато-Балканській системі, тому з’ясування його найдетальнішої юрської історії має важливе значення для розуміння подій, що відбувалися в усій Тетичній зоні. З цих же міркувань також значно цікавить дослідників детальне вивчення юрських відкладів на прилеглих до Карпат територіях і, зокрема, на південно-західному краю Східноєвропейської платформи. Палеогеографічна реконструкція цього регіону впродовж юрського і початку крейдового періодів – дуже складне завдання. Головними причинами цього є закритість території, складна покривна будова, а також дуже рідкісні знахідки в юрських утвореннях палеобіологічних решток – одного з найголовніших індикаторів палеосередовища.

Інші цікаві матеріали

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...

Нормативна грошова
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, ...

Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва "Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія" (лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос" (греч. нῆупт - острів), Буквально "Острівна Індія&q ...