Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру

Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України, який міститиме систему даних про належність території до відповідних функціональних зон, їх су­часне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуа­ції, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях усіх форм власності і призначений для забезпечення в уста­новленому порядку суб'єктів містобудування необхідною інформацією [36]. Містобудівний кадастр - це автоматизована інформаційна система, яка містить дані про міські території, об'єкти міського середовища. Основне за­вдання містобудівного кадастру - накопичення, обробка і видача інформації для:

- розробки генерального плану міста;

- управління і перспективного планування розвитку міста та його окре­мих районів;

- проектування об'єктів промислового і цивільного призначення на тери­торії міста;

- експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи інженерні мережі), визначення обсягів і строків їх реконструкції;

-- вдосконалення обліку та раціонального використання об'єктів нерухо­мості і природних ресурсів;

- вирішення завдань оподаткування, введення нормативної плати за ко­ристування природними ресурсами і санкцій за забруднення навколишнього середовища, нераціональне землекористування;

- виконання виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста;

- забезпечення вихідною інформацією галузевих автоматизованих сис­тем;

- виконання завдань земельної реформи, відведення земельних ділянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачів, орендарів і землевлас­ників;

А

- проведення природоохоронних заходів.

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної кадастрової інформації і включає в себе відомості про просторове положення міських територій та об'єктів, розміщених на земній поверхні, над і під нею; про яви­ща і процеси, які відбуваються в місті; економічний і правовий стан цих те­риторій та об'єктів, їх природні, господарські, якісні й кількісні характерис­тики та інші відомості, необхідні для управління областю, районом і містом, а також для забезпечення нормального функціонування міських організацій, підприємств і установ. При цьому кадастрова інформація повинна відповіда­ти наступним вимогам:

- обов'язкова територіальна прив'язка даних, яка дозволяє проводити необхідний аналіз і синтез інформації в різних територіальних розрізах;

- необхідний ступінь дискретності й узагальнення даних, які дозволяють забезпечити їх багаторазове і багатоцільове використання;

- комплексність, повнота і вибірковий характер даних, як відображення конкретних завдань управління містобудівельним розвитком, які вирішують­ся в даний момент у даному місті;

- оперативність інформації;

- достовірність і точність, узагальнення й однорідність даних.

Місто - це великий населений пункт, який представляє собою певний, відмінний від села, тип соціально-економічної організації суспільства. Місту притаманна специфічна демографічна, професійна й організаційна структура поняття міста невіддільне від поняття територіального розподілу праці.

У структурі міст, як правило, виділяють особливі міські зони: центр, житлову, промислову та ін. У сучасних містах можна виділити функціональ­ні вузли, які об'єднують працю, побут і відпочинок жителів.

Для міста характерна підвищена густота населення і компактність забу­дови. Віднесення населеного пункту до категорії міста оформляється в пев­ному порядку і супроводжується встановленням його міської межі і міських земель.

Міські землі - це територія, яка є базою для житлового, культурно-по­бутового, промислового та іншого будівництва, а також для розміщення шляхів сполучення. При цьому під територією міста розуміють всі землі, які знаходяться в рамках межі міста. Остання виконує дві функції: по-перше, вона є границею, яка відділяє землі міста від інших категорій земель, по-друге, виконує роль адміністративної границі міста, тобто виконує ті ж функ­ції, що й межа району, області тощо. Встановлення межі міста (основою чого служать рішення відповідного державного органу про визнання населеного пункту містом) має істотне юридичне значення, оскільки з цього моменту на даній території починає діяти правовий режим міських земель.

Інші цікаві матеріали

Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...

Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики,
Земля – основа національного багатства, яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Також вона є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами ...