Значення і види зовнішньої торгівлі Мексики, загальні закономірності і принципи їх розвитку
Одним з першочергових завдань сучасних країн є створення відкритої економіки. Відкрита економіка - це економіка, яка у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного розподілу праці та інших факторів виробництва. Властивістю відкритої економіки є цілісність національної економіки, її функціонування як єдиного економічного комплексу, інтегрованого завдяки наявності міжнародних зв’язків у світовий ринок і світове господарство. В економічній теорії для характеристики відкритості економіки оперують в основному показником відкритості ринку товарів. Таким чином, для кожної країни має дуже важливе значення розвиток зовнішньоторговельних зв’язків. Щодо Мексики, то у цій країні постійно збільшується зовнішньоторговельний обіг.
Мексика експортує нафту й нафтопродукти, готові вироби, продовольчі товари, морепродукти, текстильні вироби, бавовну, цукор, креветки, каву тощо. В імпорті переважають напівфабрикати, машини і устаткування, споживчі товари.
Основними торгівельними партнерами Мексики залишаються США, Канада (85% експорту) і ЄС. Українсько-мексиканські торгові відносини не відповідають потенційним можливостям, проте товарообіг між двома країнами постійно збільшується.
Ця система зовнішньої торгівлі формувалася протягом багатьох років.
В колоніальний період Мексика експортувала в метрополію золото, срібло, цукор, борошно, сухофрукти, мексиканське індиго, ваніль, деревину і перець, а імпортувала залізо, вироби з металу, одяг, тканину, спиртні напої. Об’єм зовнішньоекономічних зв’язків був досить невеликим. До 1765 року іспанським колоніям заборонялось вести особисту зовнішню торгівлю. Колонія майже не мала власного флоту. Основними центрами зовнішньоторговельних зв’язків в цей період були Веракрус і Акапулько.
У середині 70-х років у структурі експорту країни відбулися зміни на користь нафти. Якщо на початку 80-х років нафтовий експорт становив чверть загальних поставок, то на початку 90-х років його частка зросла до 35%. Проте Мексика і надалі залишається важливим експортером сільськогосподарської сировини - бавовни, кави, томатів, хенекену. За останнє десятиліття країна зазнала великих збитків у зв'язку зі зниженням цін на експортну сировину.
В експорті Мексики намітилася тенденція до розширення його структури за рахунок поставок на зовнішній ринок промислових товарів. Провідну роль відіграє експорт автомашин і запчастин до них, які надходять в основному на ринок США. В останні роки при активній участі японських фірм Мексика інтенсивно нарощує експорт електротехнічної продукції і електроніки.
Важливу роль в економіці країни відіграє імпорт, за рахунок якого задовольняється основна частина потреб країни у промисловій продукції. В структурі імпорту 2/3 припадає на машини і обладнання.
Зовнішня торгівля Мексики упродовж багатьох років мала від'ємне сальдо. Із середини 1990-х років воно збільшилося на користь експорту. Обсяг зовнішньої торгівлі (2010 р.) становив 182,2 млрд доларів, в т. ч. експорт - 95,5 млрд, імпорт - 86,7 млрд доларів. 2/3 товарообігу припадає на США. Розширюються торговельні зв'язки з країнами ЄС (Німеччиною, Францією), Японією, країнами Центральної Америки.
У 2009 р. зовнішньоторговельний оборот Мексики з Україною становив 8,8 млн доларів, в т. ч. експорт - 1,2 млн доларів, імпорт - 7.6 млн доларів. Його частка у загальній структурі зовнішньої торгівлі Мексики хоч і незначна, але має тенденцію до зростання.
Таким чином, на сьогодні Мексика є країною, що характеризується динамічним і стабільним розвитком. Вона посідає третє місце у світі поміж «ринків, що розвиваються» за привабливістю для іноземних інвестицій (після Китаю та Бразилії). У 2010 р. ВНП Мексики становив 1006 млрд. дол., або 9600 дол. на душу населення. Промисловість виробляла 27% ВНП, сфера послуг - 69%, на сільське і рибне господарства припадало лише 4%.
Із 80-х років XX ст. Мексика з аграрної країни з переважанням сільського населення перетворилася на аграрно-індустріальне суспільство і високоурбанізовану державу. Однак у 1982 р. розпочалася економічна криза, що характеризувалася падінням виробництва і високою зовнішньою заборгованістю. Уряд країни взяв курс на перебудову мексиканської економіки, що охоплювала приватизацію більшості державних підприємств, податкову реформу, фінансову стабілізацію, лібералізацію внутрішньої та зовнішньої торгівлі, усунення бар'єрів для іноземних інвестицій тощо. І вже наприкінці 80-х років було приватизовано малі і середні підприємства легкої, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, а у 90-ті роки - великі підприємства у промисловості і сфері послуг, кредитні й страхові компанії, транспортні мережі. Внаслідок такої політики економічна криза значною мірою подолана і розпочався етап економічного зростання.
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
Складання проекту внутрігосподарського
Землевпорядне проектування —
складова частина землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу, що
обґрунтовує методи проектування і закономірності функціонування землі, як
головного засобу виробництва та прост ...
Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України
Удосконалення господарського механізму України в період
формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних
досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання законів
розміще ...